Спільному підручнику заважає "націоналізм" - МЗС Росії

Міністр закордонних справ РФ, голова урядової Комісії у справах співвітчизників за кордоном Сергій Лавров заявив, що створення спільного підручника історії Росії й України іде "непросто". "Треба виробити спільні підходи до спільного життя".

Про це повідомляє УНІАН.

"У рамках двостороннього проекту з Україною у нас відбувається такий експеримент - підготовка спільного підручника з історії. Це вельми непросто і для них, і для нас, оскільки зачіпає глибини національної самосвідомості", - зазначив Лавров.

При цьому він наголосив, що МЗС РФ активно підтримує заходи із захисту історичної пам`яті. Він вважає, що цим повинні займатися не політики, а історики:

"Наприклад, ми виступаємо за створення спільних комісій істориків. Вже сформовано такі комісії за участю польських, латиських, литовських і німецьких істориків. Домовляємося про створення такої комісії з Японією".

За словами Лаврова, у сфері захисту історичної пам`яті активно працює Інститут загальної історії РАН:

"У них у рамках СНД є дуже важливий проект, який ми всіляко підтримуватимемо. Значення його в тому, що історики вже на сучасному етапі намагаються виробляти загальні підходи до історії нашого спільного життя у складі Російської імперії, а потім - СРСР".

Він наголосив, що програма-максимум - створити спільні підручники історії.

"Із зрозумілих причин це вельми непросто - адже націоналістичні настрої так чи інакше пробиваються. І прагнення трохи інакше висловити спільну історію в частині, яка стосується їх, у наших партнерів присутні. Але тим важливіша така робота", - сказав Лавров.

В жовтні 2010 року міністр освіти України Дмитро Табачник заявив, що створена міждержавна робоча група з підготовки спільного українсько-російського посібника для вчителів з історії.

Голова російського колективу авторів цього підручника вважає, що від перебування у складі Російської імперії, а потім СРСР українці отримали не тільки негатив, але й навпаки.

Ряд українських істориків вважає, що написання такого підручника є нереальним.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.