Спецпроект

СТАРТУЄ ГРОМАДСЬКА АКЦІЯ ІЗ ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ГОЛОДОМОРУ

Продовжено роботу створеного торік Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

В рамках загальнонаціональної акції "Запали свічку пам'яті" мільйони українців запалять свічки у своїх вікнах. 26 листопада в Києві біля Національного меморіалу пам'яті жертв Голодоморів, усіх обласних центрах та 32 країнах світу пройдуть пам'ятні заходи.

На засіданні 22 вересня у стінах Києво-Могилянської академії було затверджено план  всеукраїнських заходів до Дня пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні 26 листопада 2011 року.

Особлива увага була звернута на підготовку 80 роковин геноциду у 2013 році.

Для вшанування на належному рівні 80-х роковин у кожному обласному центрі будуть створені обласні громадські комітети. Заплановано проведення кампанії з вимогами демонтажу пам'ятників тоталітаризму в Україні.

Очікується, що громада доб'ється присвоєння вулицям в українських містах імені відомого світового дослідника Голодомору Джеймса Мейса.

Громадський комітет ініціює встановлення пам'ятних знаків жертвам геноциду в тих населених пунктах України, де їх ще немає.

Українська громадськість спільно з діаспорою вимагатиме, щоб уряд України виконав свої зобов'язання і до 2013 року встановив пам'ятник жертвам Голодомору у Вашингтоні, місце на який влада Сполучені Штати Америки виділила у столиці своєї країни. 

Незважаючи на цензурування Міністерством освіти підручників історії, відомі українські науковці проведуть серію Уроків пам'яті для школярів і студентів, присвячених подіям 1932-1933 років.

До складу Громадського комітету увійшли:

Ольга Богомолець, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Володимир В'ятрович, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Іван Дзюба, Іван Драч, єпископ Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Неля Лавриненко, Олександр Максимчук, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Василь Марочко, Дмитро Павличко, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Ігор Юхновський.

Громадянський комітет з ушанування пам'яті жертв Голодомору було створено в листопаді 2010 року.

Нагадуємо, що на "Історичній Правді" триває безстроковий проект з родинних спогадів читачів "Історія Голоду: розкажіть, як ваша сім'я пережила 1932-33 роки"

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".