В Могилянці підсумують 20 років вищої освіти в Україні

У 20-річчя незалежності України та 20-річчя відродження Києво-Могилянської Академії у НаУКМА пройде міжнародна конференція "Шляхи свободи".

Про це повідомляє прес-центр НаУКМА.

Конференція відбудеться 7-8 жовтня 2011 року, в Культурно-мистецькому центрі НаУКМА, 2 поверх (вул. Іллінська, 9).

"Конференція "Шляхи свободи" має на меті не лише спробувати підсумувати двадцятирічний шлях розвитку вищої освіти в Україні, - повідомляють організатори. - Головне її завдання -  сформулювати та проаналізувати завдання та виклики, що постають перед освітньою системою держави, дати рекомендації до проекту нового Закону України "Про вищу освіту", привернути увагу академічної громади, експертів, політиків, журналістів до змісту необхідних реформ".

До участі у конференції запрошені керівники північноамериканських та західноєвропейських університетів, державні та громадські діячі України, Польщі, Франції, США, Канади, Німеччини, Іспанії; представники уряду, Верховної Ради, Адміністрації президента України; журналісти та науковці.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.