В Могилянці підсумують 20 років вищої освіти в Україні

У 20-річчя незалежності України та 20-річчя відродження Києво-Могилянської Академії у НаУКМА пройде міжнародна конференція "Шляхи свободи".

Про це повідомляє прес-центр НаУКМА.

Конференція відбудеться 7-8 жовтня 2011 року, в Культурно-мистецькому центрі НаУКМА, 2 поверх (вул. Іллінська, 9).

"Конференція "Шляхи свободи" має на меті не лише спробувати підсумувати двадцятирічний шлях розвитку вищої освіти в Україні, - повідомляють організатори. - Головне її завдання -  сформулювати та проаналізувати завдання та виклики, що постають перед освітньою системою держави, дати рекомендації до проекту нового Закону України "Про вищу освіту", привернути увагу академічної громади, експертів, політиків, журналістів до змісту необхідних реформ".

До участі у конференції запрошені керівники північноамериканських та західноєвропейських університетів, державні та громадські діячі України, Польщі, Франції, США, Канади, Німеччини, Іспанії; представники уряду, Верховної Ради, Адміністрації президента України; журналісти та науковці.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.