В Могилянці підсумують 20 років вищої освіти в Україні

У 20-річчя незалежності України та 20-річчя відродження Києво-Могилянської Академії у НаУКМА пройде міжнародна конференція "Шляхи свободи".

Про це повідомляє прес-центр НаУКМА.

Конференція відбудеться 7-8 жовтня 2011 року, в Культурно-мистецькому центрі НаУКМА, 2 поверх (вул. Іллінська, 9).

"Конференція "Шляхи свободи" має на меті не лише спробувати підсумувати двадцятирічний шлях розвитку вищої освіти в Україні, - повідомляють організатори. - Головне її завдання -  сформулювати та проаналізувати завдання та виклики, що постають перед освітньою системою держави, дати рекомендації до проекту нового Закону України "Про вищу освіту", привернути увагу академічної громади, експертів, політиків, журналістів до змісту необхідних реформ".

До участі у конференції запрошені керівники північноамериканських та західноєвропейських університетів, державні та громадські діячі України, Польщі, Франції, США, Канади, Німеччини, Іспанії; представники уряду, Верховної Ради, Адміністрації президента України; журналісти та науковці.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.