Відхилено більшість історичних ініціатив Ющенка

Сьогодні Верховна Рада України розглянула низку постанов про відзначення релігійних та історичних ювілейних дат.

Про це повідомляє офіційний сайт ВР.

Більшістю голосів були ПІДТРИМАНІ проекти таких постанов:

- "Про відзначення 960-річчя з дня заснування Києво-Печерського монастиря святим Антонієм",

- "Про відзначення 955-річчя з дня народження преподобного Нестора Літописця",

- "Про відзначення 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького",

- "Про відзначення 360-річчя з дня народження святителя Іоанна Максимовича, митрополита Тобольського і всього Сибіру".

Берестецький аборт. Про "історика" Петра Ющенка

Натомісіт депутати НЕ ПІДТРИМАЛИ проекти таких постанов:

- "Про відзначення 940-річчя з дня народження давньоруської князівни Євпраксії Всеволодівни - дружини імператора Священної Римської імперії Генріха IV",

- "Про відзначення 960-річчя з дня поставлення митрополита Іларіона на київську кафедру",

- "Про відзначення 360-річчя з дня народження святого Димитрія Ростовського, митрополита Ярославського і Ростовського",

- "Про відзначення 960-річчя з дня укладення шлюбу Анни Ярославни з Генріхом І",

- "Про відзначення 1010-річчя з дня народження шведської принцеси Інгігерди, дружини Ярослава Мудрого",

- "Про відзначення 300-річчя з дня народження Рафаїла Краснопольського, архієпископа Холмогорського і Важеського, першого ректора Московської слов'яно-греко-латинської академії",

- "Про відзначення 310-річчя з дня смерті Дем'яна Многогрішного, гетьмана Лівобережної України",

- "Про відзначення 935-річчя з дня народження великого князя київського Мстислава Володимировича (Великого)".

Переважну більшість проектів наведених вище постанов вніс до порядку денного народний депутат Петро Ющенко.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.