Портников: "Бандерівці все програли. Справжній лідер галичан - Шептицький"

Справжнім лідером українців Галичини 30-х років минулого століття був не Степан Бандера, а митрополит Андрей Шептицький. Бандерівці зазнали повної поразки. Сьогодні ж будь-які радикальні дії тільки руйнують країну.

Таке переконання висловив журналіст Віталій Портников під час засідання свого політичного клубу у Львові на тему "Чи готові українські інтелектуали брати відповідальність за події у країні?", повідомляє Zaxid.net.

Щодо радикальних націоналістів Віталій Портников зазначив: "Ці люди все програли. Вони зробили низку політичних рішень, які були помилковими".

Водночас журналіст наголосив, що політична діяльність Бандери, Стецька і інших має вивчатися істориками, але не має бути питанням інтелектуальних розмов. "Політиків, навіть таких, які зазнали повної поразки, треба залишати історикам, а моральні приклади, такі - як Шептицький, треба залишати людям", - зазначив він.

Професор Шимон Редліх: "Шептицький заперечував расистське мислення"

Також Портников вказав на те, що політична репутація політика створюється тоді, коли він захищає інтереси свого народу навіть шляхом компромісів, а не тоді, коли він використовує свій народ в якості гарматного м'яса для реалізації своєї місії.

Окрім того, журналіст наголосив на потребі рішуче виступати проти крайнього радикалізму, оскільки радикали насправді руйнують державу.

Портников навів приклад президента Ізраїлю Шимона Переса, який свого часу затопив корабель "Альталена", на якому до берегів Ізраїлю рушили радикальні сіоністи, які вважали, що арабів необхідно виганяти з країни.

Радикалізм шкодить. Краще творити культуру, ніж героїчно вмирати

"Якби ці люди висадилися, то на цьому історія Ізраїлю б закінчилася", - наголосив журналіст, вказуючи при цьому на те, що в даній ситуації загинули люди, які теж вважали себе патріотами свого народу.

Щодо нинішніх радикальних настроїв Портников зазначив: "Ідея, що можна діяти проти влади терористичними методами, це - освячення терористичних дій самої влади".

Своєю чергою історик Ярослав Грицак сказав: "Є поняття компромісу. Я є критиком бандерівства як такого не тому, що я не вважаю, що вони герої. Вони герої. Вони мають мати місце в історії і в сучасній політиці, тому що навіть тут вони відіграють певну позитивну роль. Але вони відкидають поняття компромісу, як зраду".

Греко-католики проти ОУН: боротьба за душі молоді у 1930-их

Присутній на засіданні політичного клубу депутат Львівської обласної ради від НРУ Святослав Шеремета натомість обурився словами журналіста. "В день смерті Бандери чути такі речі... Ви мали б вибачитися перед галичанами", - звернувся він до Портникова.

Cтепан Бандера - український політичний діяч, ідеолог націоналістичного руху XX сторіччя, член Організації Українських Націоналістів з початку 1930-их, лідер її радикального крила  ОУН(б) в 1940-59 рр.

Митрополит Андрей (в миру граф Роман Марія Александр Шептицький) - предстоятель Української греко-католицької церкви в 1900-1944 роках, митрополит Галицький. 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.