Портников: "Бандерівці все програли. Справжній лідер галичан - Шептицький"

Справжнім лідером українців Галичини 30-х років минулого століття був не Степан Бандера, а митрополит Андрей Шептицький. Бандерівці зазнали повної поразки. Сьогодні ж будь-які радикальні дії тільки руйнують країну.

Таке переконання висловив журналіст Віталій Портников під час засідання свого політичного клубу у Львові на тему "Чи готові українські інтелектуали брати відповідальність за події у країні?", повідомляє Zaxid.net.

Щодо радикальних націоналістів Віталій Портников зазначив: "Ці люди все програли. Вони зробили низку політичних рішень, які були помилковими".

Водночас журналіст наголосив, що політична діяльність Бандери, Стецька і інших має вивчатися істориками, але не має бути питанням інтелектуальних розмов. "Політиків, навіть таких, які зазнали повної поразки, треба залишати історикам, а моральні приклади, такі - як Шептицький, треба залишати людям", - зазначив він.

Професор Шимон Редліх: "Шептицький заперечував расистське мислення"

Також Портников вказав на те, що політична репутація політика створюється тоді, коли він захищає інтереси свого народу навіть шляхом компромісів, а не тоді, коли він використовує свій народ в якості гарматного м'яса для реалізації своєї місії.

Окрім того, журналіст наголосив на потребі рішуче виступати проти крайнього радикалізму, оскільки радикали насправді руйнують державу.

Портников навів приклад президента Ізраїлю Шимона Переса, який свого часу затопив корабель "Альталена", на якому до берегів Ізраїлю рушили радикальні сіоністи, які вважали, що арабів необхідно виганяти з країни.

Радикалізм шкодить. Краще творити культуру, ніж героїчно вмирати

"Якби ці люди висадилися, то на цьому історія Ізраїлю б закінчилася", - наголосив журналіст, вказуючи при цьому на те, що в даній ситуації загинули люди, які теж вважали себе патріотами свого народу.

Щодо нинішніх радикальних настроїв Портников зазначив: "Ідея, що можна діяти проти влади терористичними методами, це - освячення терористичних дій самої влади".

Своєю чергою історик Ярослав Грицак сказав: "Є поняття компромісу. Я є критиком бандерівства як такого не тому, що я не вважаю, що вони герої. Вони герої. Вони мають мати місце в історії і в сучасній політиці, тому що навіть тут вони відіграють певну позитивну роль. Але вони відкидають поняття компромісу, як зраду".

Греко-католики проти ОУН: боротьба за душі молоді у 1930-их

Присутній на засіданні політичного клубу депутат Львівської обласної ради від НРУ Святослав Шеремета натомість обурився словами журналіста. "В день смерті Бандери чути такі речі... Ви мали б вибачитися перед галичанами", - звернувся він до Портникова.

Cтепан Бандера - український політичний діяч, ідеолог націоналістичного руху XX сторіччя, член Організації Українських Націоналістів з початку 1930-их, лідер її радикального крила  ОУН(б) в 1940-59 рр.

Митрополит Андрей (в миру граф Роман Марія Александр Шептицький) - предстоятель Української греко-католицької церкви в 1900-1944 роках, митрополит Галицький. 

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.