Волзькі татари згадали, як Іван Грозний брав Казань (ФОТО)

В Казані відбулися мітинг і хода, приурочені до 459-ї річниці трагічної битви біля стін місцевого кремля, під час якої війська Івана Грозного взяли столицю Казанського ханства.

Про це повідомляє "Новая газєта".

Заходи, що зібрали близько двохсот учасників, були організовані Всетатарським громадським центром (ВТГЦ) і пройшли без порушень громадського порядку.

 Всі фото: Борис Бронштейн, власкор "НГ" в Татарстані

Напередодні ВТГЦ провів курултай, на якому, опираючись на прийняту в 1990 році Декларацію про державний суверенітет Республіки Татарстан, активісти національного руху засудили "політичну сліпоту, боягузтво, невизначеність керівництва Республіки Татарстан у вирішенні проблем свого народу".

Винищувач Казані Іван Грозний - "святий і благовірний цар"?

Маніфестанти зажадали від керівництва Татарстану "проявити тверду політичну волю щодо захисту інтересів багатомільйонного татарського народу" і домогтися визнання суверенітету республіки.

 Багато молоді

"Ми втратили право обирати свого президента, Конституцію, прийняту в 1992 році на основі референдуму, право користуватися абеткою, прийнятною для татарської орфографії..." - йдеться в поширеному ВТОЦ заяві.

Іван Грозний - син українки Олени Глинської

Сьогоднішня хода центральними вулицями міста з гаслами про незалежність завершилася біля стін Казанського кремля - на місці, вибраному для майбутнього пам'ятника полеглим захисникам міста, і покладанням квітів до встановленого там каменю.

Біля Казанського кремля

Питання про створення цього пам'ятника ледь не вирішився на зорі суверенітету Татарстану. Проводилися конкурси на кращий проект, у розгляді ескізів брав участь тодішній президент республіки Мінтимер Шаймієв. Були прийняті відповідні постанови кабінету міністрів Татарстану і глави адміністрації Казані.

Проте пізніше місцева влада проявила обережність - і до питання про пам'ятник наразі не повертається.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.