In Memoriam. ПОМЕР БОГДАН ОСАДЧУК

На 92 році життя не стало відомого публіциста, прихильника українсько-польского примирення, професора Українського Вільного Університету у Мюнхені, почесного професора Національного Університету Києво-Могилянська Академія, Прикарпатського Національного Університету, Донецького Національного Університету та Варшавського Університету.

Богдан Осадчук народився 1 серпня 1920 року у Коломиї. Навчався у Берлінському університеті в 1942-1944 рр. Докторську дисертацію захистив в Українському Вільному Університеті (Мюнхен) в 1966 р.

Богдан Осадчук під час урочистостей з нагоди 90-річчя у Золотій залі Варшавського університету, жовтень 2010 року

В еміграції працював як журналіст - зокрема, у німецьких виданнях "Українські вісті", "Die Neue Zeitung" (1950-1955), "Der Tadesspiegel", швейцарській "Die Neue Zurcher Zeitung").

Автор книг "Die Entwicklung der Kommunistischen Parteien Ostmitteleuropas" ("Розвиток комуністичних партій Центральної та Східної Європи" (1962), "Der Sowjetkommunismus-Dokumente" - "Радянський комунізм. Документи" (1964) тощо.

Був головним редактором "Віднови" - емігрантського журналу незалежних українських інтелектуалів.

З 50-х років ХХ століття співпрацював з паризьким виданням "Культура" Єжи Гедройца. Останній високо оцінював дослідження Б Осадчука та його внесок у формування польсько-українського співробітництва. Таку ж позитивну оцінку дав Богданові Осадчуку й лауреат Нобелівської премії польський письменник Чеслав Мілош.

Серед відзнак Богдана Осадчука - орден Ярослава Мудрого та найвища урядова нагорода Польщі - Орден Білого Орла.

Редакція "Історичної правди" складає щире співчуття рідним і близьким цієї непересічної постаті українського інтелектуального простору.  

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.