Міст Василя Макуха в Празі відкрили офіційно. ФОТО

5 листопада українські дипломати й чеські урядовці урочисто відкрили інформаційну таблицю на мосту імені Василя Макуха в Празі.

Про це повідомляє Посольство України в Празі.

50 років тому акт самоспалення на знак протесту проти русифікації України та радянської окупації Чехословаччини вчинив у Києві на Хрещатику Василь Макух . У травні цього року його іменем назвали міст через р. Ботич у чеській столиці Празі.

 Інформаційна дошка на мосту Василя Макуха

Фото: Посольство України в Празі

Інформаційну таблицю до річниці цього відчайдушного вчинку відкрили Посол України в Чехії Євген Перебийніс, сенатор Парламенту Чеської Республіки Рената Хмелова, директор Інституту з досліджень тоталітарних режимів Зденек Газдра, історики-україністи Давід Свобода і Петр Блажек, україністи Ріта Кіндлерова й Богдан Райчинець, які доклали значних зусиль до появи мосту Макуха в Празі та популяризації його імені як у Чехії, так і в Україні. 

"Багато українців висловлювало свою підтримку чеському та словацькому народам у часи окупації. Сьогодні ж, коли Україна переживає не найкращі свої часи, українці відчувають підтримку від чехів. Тому я б хотів подякувати чеському народу, уряду та парламенту за підтримку, яку в них відчуває Україна", — сказав посол Євген Перебийніс.

Фото: Посольство України в Празі

Рената Хмелова порівняла самоспалення українця Василя Макуха і чеха Яна Палаха.

"Заповіти Макуха й Палаха — це справа не лише минулого. І досі в нашому світі на порядку денному порушення прав та свобод людини. У березні наступного року мине п'ять років від гібридної окупації Росією українського Криму. Порушення суверенності сусідньої держави — це попереджувальний сигнал для всіх країн Центральної Європи, і в першу чергу для тих, що вже переживали російську окупацію в минулому столітті", — зазначила в своєму виступі Рената Хмелова.

Як повідомлялося, пішохідний міст у столиці Чеської Республіки Празі назвали іменем українського дисидента Василя Макуха в травні 2018 року.

У січні 2017 року в Києві Василю Макуху встановили меморіальну дошку.

Більше на цю тему читате в матеріалі 

"Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту"

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".