Міст Василя Макуха в Празі відкрили офіційно. ФОТО

5 листопада українські дипломати й чеські урядовці урочисто відкрили інформаційну таблицю на мосту імені Василя Макуха в Празі.

Про це повідомляє Посольство України в Празі.

50 років тому акт самоспалення на знак протесту проти русифікації України та радянської окупації Чехословаччини вчинив у Києві на Хрещатику Василь Макух . У травні цього року його іменем назвали міст через р. Ботич у чеській столиці Празі.

 Інформаційна дошка на мосту Василя Макуха

Фото: Посольство України в Празі

Інформаційну таблицю до річниці цього відчайдушного вчинку відкрили Посол України в Чехії Євген Перебийніс, сенатор Парламенту Чеської Республіки Рената Хмелова, директор Інституту з досліджень тоталітарних режимів Зденек Газдра, історики-україністи Давід Свобода і Петр Блажек, україністи Ріта Кіндлерова й Богдан Райчинець, які доклали значних зусиль до появи мосту Макуха в Празі та популяризації його імені як у Чехії, так і в Україні. 

"Багато українців висловлювало свою підтримку чеському та словацькому народам у часи окупації. Сьогодні ж, коли Україна переживає не найкращі свої часи, українці відчувають підтримку від чехів. Тому я б хотів подякувати чеському народу, уряду та парламенту за підтримку, яку в них відчуває Україна", — сказав посол Євген Перебийніс.

Фото: Посольство України в Празі

Рената Хмелова порівняла самоспалення українця Василя Макуха і чеха Яна Палаха.

"Заповіти Макуха й Палаха — це справа не лише минулого. І досі в нашому світі на порядку денному порушення прав та свобод людини. У березні наступного року мине п'ять років від гібридної окупації Росією українського Криму. Порушення суверенності сусідньої держави — це попереджувальний сигнал для всіх країн Центральної Європи, і в першу чергу для тих, що вже переживали російську окупацію в минулому столітті", — зазначила в своєму виступі Рената Хмелова.

Як повідомлялося, пішохідний міст у столиці Чеської Республіки Празі назвали іменем українського дисидента Василя Макуха в травні 2018 року.

У січні 2017 року в Києві Василю Макуху встановили меморіальну дошку.

Більше на цю тему читате в матеріалі 

"Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.