У Києві встановили меморіальну дошку на честь самоспалення Василя Макуха. ФОТО

5 листопада 1968-го Василь Макух підпалив себе, обливши перед тим бензином. Охоплений полум’ям, він біг людним Хрещатиком, вигукуючи "Хай живе вільна Україна!", "Геть з окупованої Чехословаччини!". 27 січня 2017-го в Києві на його честь встановили меморіальну дошку .

Автором меморіальної дошки Василю Макуху є скульптор Василь Білей. Рішення встановити її було прийняте ще 2011-го, але реалізоване тільки зараз, інформує прес-служба Українського інституту національної пам'яті.

Після урочистого відкриття пам’ятного знаку сином Василя Макуха Володимиром та Надзвичайним і Повноважним Послом Чехії в Україні Радеком Матулою його за традицією освятили. Чин освячення  виконав представник Української Греко-католицької церкви отець Андрій.

Меморіальна дошка на будинку по вул. Хрещатик, 27. Усі фото: Олена Халімон

"Це крик болю за народ, голос вопіющого в пустелі байдужості людських сердець", – сказав про самоспалення Василя Макуха отець Андрій і закликав нарешті почути його.

Реалізувати ідею вільної, гідної України, за яку віддав життя Василь Макух, закликав також його син Володимир і подякував усім присутнім за вияв пошани до свого батька. Окрім Володимира Макуха, участь у відкритті дошки взяла племінниця Ярослава Осьміловська. Модерував захід племінник Юрій.

"Я проводжала його в останню дорогу 3 листопада 1968 року. Пам’ятаю цей його заклопотаний, стривожений стан, хоча зовні він нічим не показував, що це його остання дорога, – сказала пані Ярослава. – Його самоспалення – це заперечення того, що нас [українців] немає, це крик душі, що ми були, є і завжди будемо. Я хочу, щоб люди приходили сюди [до цього пам’ятного знаку] й очищувалися".

Посол Чехії Радек Матула (ліворуч від пам'ятного знаку) й Володимир Макух (праворуч) після відкриття меморіальної дошки

"У середині 1960-х років радянська влада, здається, вже дуже впевнено почувалася на українській території. Минуло багато часу від боротьби УПА. У 1965-1966-му відбулися масові арешти наступного покоління борців – дисидентів. І здавалося, що Україна переможена, що над нею назавжди запанував цей темний морок тоталітарного режиму. Цей темний морок був розвіяний на цьому місці 5 листопада 1968-го. Перервав його чоловік, що сам став смолоскипом. Він загинув, але струсонув цією ситуацією, показав, що боротьба триває, – зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. – Його приклад став прикладом для інших й не тільки в Україні".

За два місяці після самоспалення Василя Макуха чеський студент Ян Палах вчинив такий же акт протесту проти окупації своєї країни на Вацлавській площі у Празі. Впродовж наступних трьох місяців його приклад наслідували ще більше двох десятків осіб.

Володимир В'ятрович

"Василь Макух є жертвою комуністичного режиму, як і Ян Палах у Чехословаччині. Комуністична влада робила все для того, щоб вони відійшли в небуття. Але Василь Макух був, є і залишиться символом невідступності, відваги, духовної і моральної переваги та надії, – сказав Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки Радек Матула. – Як і Ян Палах, він добре усвідомлював абсолютну вартість свободи для нашого життя. Василь Макух безперечно вірив, що запалений ним вогонь пробудить свідомість людей, що він не дозволить їм зректися думок про вільну людину у вільній країні".

До речі, пан Юрій повідомив, що громадські активісти Чехії виступили з ініціативою назвати одну з вулиць Праги на честь Василя Макуха. З кінця 2016 року в Києві є бульвар Вацлава Гавела, на одній із будівель якого встановлена меморіальна дошка на його честь.

Також участь у відкритті пам’ятної дошки взяла голова Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих Орина Сокульська, яка зазначила, що звертатиметься до влади Дніпра, де мешкав упродовж останніх років життя Василь Макух, із пропозицією встановити у місті пам’ятник на його честь.

Радек Матула

Євген Гірник, син Олекси Гірника, що вчинив акт самоспалення 1978-го на Чернечій горі у Каневі на знак протесту проти русифікації України, закликав Адміністрацію Президента надати Василеві Макуху звання Героя України.

Також на відкритті меморіальної дошки виступили голова Громадської спілки "Всеукраїнська спілка ветеранів та інвалідів АТО" Тарас Ткаліч, засновник музею "Смолоскип" (Донецьк) Віктор Тупілко. Завершив церемонію відкриття виступ Тараса Компаніченка.

Пам’ятна таблиця на честь Василя Макуха також була встановлена у його рідному селі Карів Сокальського району Львівської області 1997-го року до його 80-ліття.

Більше на цю тему читате в матеріалі "Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту"

Йозеф Мислівечек та Максим Березовський: чех та українець, які підкорили музичну Італію

Долі цих двох блискучих композиторів перетнулися у щасливий для обох, сповнений надій і планів момент життя. Сталося це рівно 250 років тому – 15 травня 1771 року. Цього дня Йозеф Мислівечек та Максим Березовський складали іспит в Болонській філармонічній академії.

“На рівні держави схаменулися вшановувати Праведників коли майже нікого не лишилося”

14 травня вперше в історії незалежної України буде відзначати День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. У світі таких людей називають Праведниками, а держава Ізраїль та Меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем нагороджують їх почесним званням Праведник народів Світу. 2659 людей, які проживали на території сучасної України, визнано Праведниками народів Світу, проте на сьогодні в живих залишилося менш як 17 героїв

Місія "Незалежність"

Після повернення із Закарпаття до Кракова, де 1–4 квітня 1941 року вже відбувся ІІ Великий збір ОУН(б), Кук отримав від Проводу нове завдання. Тепер він мав готувати спеціальні мобільні політичні відділи українських націоналістів (похідні групи), щоб створити самоуправління й розбудувати мережу Організації в Україні. Для цього Кук організував і очолив Центральний штаб похідних груп революційної ОУН

Павло Судоплатов проти Євгена Ляховича

За рік до того, як старший лейтенант держбезпеки Павло Судоплатов убив у Роттердамі керівника ОУН Євгена Коновальця, він завів справу на Євгена Ляховича, про якого в одному з документів зазначено: «Вважається одним із найкращих дипломатів і розвідників серед націоналістів». Розсекречені матеріали цієї справи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу зрозуміти, чому у 1930-ті роки органи ДПУ так зацікавилися Євгеном Ляховичем, як йому вдалося привернути увагу урядових кіл Великої Британії до українського питання і чому рішення про його подальшу розробку у 1959 році приймала колегія КДБ при Раді Міністрів СРСР