Спецпроект

УКРАЇНСЬКІ ЄВРЕЇ ВИВЧАТИМУТЬ РУМУНСЬКИЙ СЛІД У ГОЛОКОСТІ

Український єврейський комітет ініціює проведення міжнародної конференції щодо участі Румунії в злочинах Голокосту.

Про це "Історичній Правді" повідомила прес-служба УЄК.

У 2003 році міжнародна комісія на чолі з лауреатом Нобелівської премії, письменником Елі Візель, прийшла до наступних висновків: з 1940 по 1944 роки жертвами румунських посібників Гітлера стали близько 400 тисяч євреїв, більшість із яких проживала на окупованих румунськими військами територіях України та Молдови.

"Про злочини румунських фашистів відомо вкрай мало як в Україну, так і в світі, хоча масштаби їх величезні, - повідомляють організатори заходу. - Мета конференції - підняти рівень інформованості світового співтовариства про геноцид, здійснений Румунією в роки Другої світової війни, збереження пам'яті про сотні тисяч євреїв, котрі загинули від рук румунських військ".

Конференція відбудеться 9 листопада 2011 року в Києві.

Президентом Українського єврейського комітету є народний депутат Олександр Фельдман (пройшов у ВР за список БЮТ, весною 2011-го перейшов до фракції більшості).

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.