Спецпроект

УКРАЇНСЬКІ ЄВРЕЇ ВИВЧАТИМУТЬ РУМУНСЬКИЙ СЛІД У ГОЛОКОСТІ

Український єврейський комітет ініціює проведення міжнародної конференції щодо участі Румунії в злочинах Голокосту.

Про це "Історичній Правді" повідомила прес-служба УЄК.

У 2003 році міжнародна комісія на чолі з лауреатом Нобелівської премії, письменником Елі Візель, прийшла до наступних висновків: з 1940 по 1944 роки жертвами румунських посібників Гітлера стали близько 400 тисяч євреїв, більшість із яких проживала на окупованих румунськими військами територіях України та Молдови.

"Про злочини румунських фашистів відомо вкрай мало як в Україну, так і в світі, хоча масштаби їх величезні, - повідомляють організатори заходу. - Мета конференції - підняти рівень інформованості світового співтовариства про геноцид, здійснений Румунією в роки Другої світової війни, збереження пам'яті про сотні тисяч євреїв, котрі загинули від рук румунських військ".

Конференція відбудеться 9 листопада 2011 року в Києві.

Президентом Українського єврейського комітету є народний депутат Олександр Фельдман (пройшов у ВР за список БЮТ, весною 2011-го перейшов до фракції більшості).

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.