Новодворська повісила над столом портрет Бандери

У російської дисидентки і журналістки Валерії Новодворської у московській квартирі висить портрет Степана Бандери.

Про це вона розповіла "Дзеркалу Тижня".

"У російській історії не було чергування зрадника батька Хмеля з патріотом гетьманом Мазепою, не було такого помаранчевого Майдану, який сьогодні весь уміщується в камері Юлії Тимошенко, і ніколи не став би президентом Віктор Ющенко, - пише Новодворська. - Якби Єльцин... вирішив відроджувати російську історичну пам'ять, як Ющенко - українську, він зніс би Мавзолей, поскидав із Кремля червоні зірки й розвалив би на цеглинки ленінські пам'ятники".

"Втім, Янукович уже скасував ющенківську спадщину з увічнення немеркнучої слави героїв ОУН Степана Бандери та Романа Шухевича. Якщо портрет Бандери висить у мене, росіянки, над письмовим столом у московській квартирі, то чиї ж портрети мають висіти в квартирах українців у Києві?", - питає дисидент.

За її словами, "Росія обвішана портретами Путіна і Медведєва, а аж ніяк не Толстого і Солженіцина".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.