Національну оперету біля "Олімпійського" теж реконструюють до Євро-2012 (ФОТО)

Реконструкція Київського національного академічного театру оперети розпочнеться цього року - на неї депутати Київради передбачили 4,3 млн грн.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Фінансування реконструкції театру оперети як об'єкту, що входить до програми підготовки до "Євро-2012" (театр розташовано на розі Великої Васильківської і Жилянської, по сусідству з "Олімпійським" стадіоном - ІП), передбачене у держбюджеті.

Вхід до Національного театру оперети

Оскільки цього року державні кошті на реконструкцію театру не надішли, а підготовку до футбольного чемпіонату потрібно терміново завершувати, необхідні гроші на заклад культури були знайдені в міському бюджеті.

За словами профільного заступника голови КМДА Р. Крамаренка, який представляв на сесії Київради зміни до бюджету Києва на 2011 р - це одна із найважливіших змін до бюджету столиці.

Проект реконструкції: 2012ua.net

Київський національний академічний театр оперети (Київська оперета) - оперетковий театр у Києві. Розташований у приміщенні Троїцького народного дому, де в 1907 році Микола Садовський заснував перший стаціонарний український театр у Києві.

На сцені теперішньої оперети працювали корифеї українського театру поч. ХХ ст. - його тодішньою примою була Марія Заньковецька, акторську діяльність у 1916 році розпочав Лесь Курбас.

За УНР заклад називався Український Зразковий театр. В 1934 році влада УРСР відновила його як Київський театр музичної комедії. З 1966 року театр іменувався як Київський державний театр оперети, у 2009-му отримав статус національного.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище