Національну оперету біля "Олімпійського" теж реконструюють до Євро-2012 (ФОТО)

Реконструкція Київського національного академічного театру оперети розпочнеться цього року - на неї депутати Київради передбачили 4,3 млн грн.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Фінансування реконструкції театру оперети як об'єкту, що входить до програми підготовки до "Євро-2012" (театр розташовано на розі Великої Васильківської і Жилянської, по сусідству з "Олімпійським" стадіоном - ІП), передбачене у держбюджеті.

Вхід до Національного театру оперети

Оскільки цього року державні кошті на реконструкцію театру не надішли, а підготовку до футбольного чемпіонату потрібно терміново завершувати, необхідні гроші на заклад культури були знайдені в міському бюджеті.

За словами профільного заступника голови КМДА Р. Крамаренка, який представляв на сесії Київради зміни до бюджету Києва на 2011 р - це одна із найважливіших змін до бюджету столиці.

Проект реконструкції: 2012ua.net

Київський національний академічний театр оперети (Київська оперета) - оперетковий театр у Києві. Розташований у приміщенні Троїцького народного дому, де в 1907 році Микола Садовський заснував перший стаціонарний український театр у Києві.

На сцені теперішньої оперети працювали корифеї українського театру поч. ХХ ст. - його тодішньою примою була Марія Заньковецька, акторську діяльність у 1916 році розпочав Лесь Курбас.

За УНР заклад називався Український Зразковий театр. В 1934 році влада УРСР відновила його як Київський театр музичної комедії. З 1966 року театр іменувався як Київський державний театр оперети, у 2009-му отримав статус національного.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».