Національну оперету біля "Олімпійського" теж реконструюють до Євро-2012 (ФОТО)

Реконструкція Київського національного академічного театру оперети розпочнеться цього року - на неї депутати Київради передбачили 4,3 млн грн.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Фінансування реконструкції театру оперети як об'єкту, що входить до програми підготовки до "Євро-2012" (театр розташовано на розі Великої Васильківської і Жилянської, по сусідству з "Олімпійським" стадіоном - ІП), передбачене у держбюджеті.

Вхід до Національного театру оперети

Оскільки цього року державні кошті на реконструкцію театру не надішли, а підготовку до футбольного чемпіонату потрібно терміново завершувати, необхідні гроші на заклад культури були знайдені в міському бюджеті.

За словами профільного заступника голови КМДА Р. Крамаренка, який представляв на сесії Київради зміни до бюджету Києва на 2011 р - це одна із найважливіших змін до бюджету столиці.

Проект реконструкції: 2012ua.net

Київський національний академічний театр оперети (Київська оперета) - оперетковий театр у Києві. Розташований у приміщенні Троїцького народного дому, де в 1907 році Микола Садовський заснував перший стаціонарний український театр у Києві.

На сцені теперішньої оперети працювали корифеї українського театру поч. ХХ ст. - його тодішньою примою була Марія Заньковецька, акторську діяльність у 1916 році розпочав Лесь Курбас.

За УНР заклад називався Український Зразковий театр. В 1934 році влада УРСР відновила його як Київський театр музичної комедії. З 1966 року театр іменувався як Київський державний театр оперети, у 2009-му отримав статус національного.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.