Національну оперету біля "Олімпійського" теж реконструюють до Євро-2012 (ФОТО)

Реконструкція Київського національного академічного театру оперети розпочнеться цього року - на неї депутати Київради передбачили 4,3 млн грн.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Фінансування реконструкції театру оперети як об'єкту, що входить до програми підготовки до "Євро-2012" (театр розташовано на розі Великої Васильківської і Жилянської, по сусідству з "Олімпійським" стадіоном - ІП), передбачене у держбюджеті.

Вхід до Національного театру оперети

Оскільки цього року державні кошті на реконструкцію театру не надішли, а підготовку до футбольного чемпіонату потрібно терміново завершувати, необхідні гроші на заклад культури були знайдені в міському бюджеті.

За словами профільного заступника голови КМДА Р. Крамаренка, який представляв на сесії Київради зміни до бюджету Києва на 2011 р - це одна із найважливіших змін до бюджету столиці.

Проект реконструкції: 2012ua.net

Київський національний академічний театр оперети (Київська оперета) - оперетковий театр у Києві. Розташований у приміщенні Троїцького народного дому, де в 1907 році Микола Садовський заснував перший стаціонарний український театр у Києві.

На сцені теперішньої оперети працювали корифеї українського театру поч. ХХ ст. - його тодішньою примою була Марія Заньковецька, акторську діяльність у 1916 році розпочав Лесь Курбас.

За УНР заклад називався Український Зразковий театр. В 1934 році влада УРСР відновила його як Київський театр музичної комедії. З 1966 року театр іменувався як Київський державний театр оперети, у 2009-му отримав статус національного.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.