Спецпроект

Завтра в Києві можна буде спробувати "страви" часів Голодомору

2 листопада відбудеться захід "Один день '33-го. Їжа Голодомору", під час якого юнацтво столичної філії Спілки української молоді частуватиме перехожих стравами, які споживали українці під час Голодомору 1932-1933 років.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Діти пригощатимуть усіх охочих, аби спонукати пересічних людей пам'ятати про геноцид. Серед наїдків:

  • затируха - рідке пійло: вода і трішки грубо змеленого борошна (затірка);
  • коржаники - тертий буряк і листя;
  • блюваки - млинці з гнилої картоплі з домішками;
  • волок - варена лобода або інший бур'ян.

Павуки, очерет і лелеки. Що їли українські селяни в 1932-33 роках

Події передуватиме прес-конференція з нагоди презентації схваленої Міністерством освіти книги для дітей про Голодомор "Зернятко надії" - збірки художніх творів, де відібрані за допомогою педагогів і психологів-консультантів прозові та поетичні твори допоможуть дитині дізнатися про Україну 1932-1933 років.

Ви зустрінетесь із авторами книги, які розкажуть про спробу допомогти дорослим провести дитину через ті страшні часи, не травмуючи її психіки страшними подробицями та недосяжними для дитячого розуміння поняттями.

Дата і час зустрічі: 2 листопада 2011 р. об 11.00
Місце:
м. Київ, вул. Ярославів Вал 9.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.