Спецпроект

Завтра в Києві можна буде спробувати "страви" часів Голодомору

2 листопада відбудеться захід "Один день '33-го. Їжа Голодомору", під час якого юнацтво столичної філії Спілки української молоді частуватиме перехожих стравами, які споживали українці під час Голодомору 1932-1933 років.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Діти пригощатимуть усіх охочих, аби спонукати пересічних людей пам'ятати про геноцид. Серед наїдків:

  • затируха - рідке пійло: вода і трішки грубо змеленого борошна (затірка);
  • коржаники - тертий буряк і листя;
  • блюваки - млинці з гнилої картоплі з домішками;
  • волок - варена лобода або інший бур'ян.

Павуки, очерет і лелеки. Що їли українські селяни в 1932-33 роках

Події передуватиме прес-конференція з нагоди презентації схваленої Міністерством освіти книги для дітей про Голодомор "Зернятко надії" - збірки художніх творів, де відібрані за допомогою педагогів і психологів-консультантів прозові та поетичні твори допоможуть дитині дізнатися про Україну 1932-1933 років.

Ви зустрінетесь із авторами книги, які розкажуть про спробу допомогти дорослим провести дитину через ті страшні часи, не травмуючи її психіки страшними подробицями та недосяжними для дитячого розуміння поняттями.

Дата і час зустрічі: 2 листопада 2011 р. об 11.00
Місце:
м. Київ, вул. Ярославів Вал 9.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.