Україна не отримає частки закордонної власності СРСР - російські ЗМІ

Як випливає із заяви російського МЗС, питання про претензії України на закордонну власність колишнього СРСР більше не є предметом переговорів. Хоч іще рік тому Янукович заявляв, що Україна "ніколи не визнає" передачу всієї цієї власності Росії.

Про це повідомляє "Взгляд".

У четвер офіційний представник МЗС Олександр Лукашевич заявив про те, що питання про права України на закордонну власність колишнього СРСР вже не є предметом російсько-українських переговорів.

За його словами, "українська сторона більше не ставить питання про надання їй об'єктів у третіх країнах для потреб її дипломатичних представництв".

"Навряд чи в умовах складних переговорів із газової проблематики нам потрібно зараз відновлювати дискусію з зазначеної теми", - cказав  Лукашевич.

 Посольство СРСР у Берліні - чудова нерухомість у центрі міста, на бульварі Унтер-ден-Лінден, за кількасот метрів від Бранденбурзьких воріт

Нагадаємо, що в 1992 році колишні радянські республіки підписали угоду про так званий "нульовий варіант" - Росія зобов'язалася заплатити борги Радянського Союзу, які складають 96,8 млрд доларів, в обмін на відмову інших республік від прав на закордонну власність колишнього СРСР. Проте в 1993 році Україна, частка якої в боргах колишнього СРСР становила 16,9% (близько 16,5 млрд доларів) вийшла з угоди.

Свої претензії вона оформила списком, що включав нерухомість в 28 країнах, і направила його в 1994 році в російський уряд. Україна також намагалася через Високий суд Лондона домогтися передачі їй будівлі радянського торгпредставництва в столиці Британії.

Верховна рада Україна зажадала від Росії надати дані про розміри золотого запасу та алмазного фонду СРСР, повного майнового та вартісного опису активів СРСР в Держбанку й Зовнішекономбанку СРСР, а також повне погашення Росією заборгованості Зовнішекономбанку СРСР перед українськими громадянами і фірмами.

Керуючий справами президента Росії Володимир Кожин заявляв, що Росія не піде на поступки Києву з цього питання:"Тут немає поля для компромісу, оскільки Росія взяла на себе величезний борг, взяла його на себе у найважчі часи".

У 2010 році до суперечок навколо закордонної власності колишнього СРСР підключився президент України Віктор Янукович: "Ми не бачимо на сьогоднішній день рішення. Ми ніколи не визнаємо цього. Ми вважаємо, що його (майно) треба розділити між країнами. А як це зробити, механізму поки не знайдено".

Зазначимо, що на початку 90-х років професор Дипломатичної академії при МЗС РФ Владлен Сироткін  і розшукове агентство Pinkerton оцінили вартість закордонної власності СРСР в 400 млрд доларів США. Ця цифра включає і спірне майно. Оцінка Рахункової палати Росії - 300 млрд доларів. Владлен Сироткін вважав, що радянського загранмайна вистачить на те, щоб оплатити весь зовнішній держборг країни.

 

Теми

Останній Шухевич

12 січня відзначають День українського політв’язня – як згадку про масштабні арешти українських дисидентів 1972 року. З цієї нагоди ІП публікує інтерв’ю з Юрієм Шухевичем – одним із «могіканів», що відбув в радянських ув’язненнях 36 років.

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.

“Какая разніца” і штрафи за російські вивіски: мовні пристрасті в Україні сто років тому

Мовне питання в Україні, здавалося б, остаточно вирішене та законодавчо врегульоване, знову з’являється на порядку денному – з подачі вже нової влади. Паралельно бачимо спроби назвати мову “причиною громадянської війни”, чинити опір подальшій українізації тощо. Нічого нового за останні 30 років? Насправді такі “мовні срачі” трусили Україну і після проголошення незалежності більше 100 років тому!

Степан Бойко. Як дядько Шухевича захищав головного комуніста Волині

На думку Степана Шухевича багато справ супроти членів КПЗУ було сфабриковано правоохоронними органами. Будучи одним із адвокатів на відомому «Володимирському процесі 151-го» 1926 р., він зазначав, що серед підсудних лише кілька осіб насправді сповідували комуністичну ідеологію, натомість, інші були «українцями, мешканцями Володимира», які «про комуну і комуністів… знали лише з книжок».