Спецпроект

Нацрада з питань ТБ просить пам'ятати про жалобу до Дня пам'яті жертв Голодоморів

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення нагадала мовникам про День пам'яті жертв Голодоморів і політичних репресій, який цього року відзначається 26 листопада.

Про це повідомляє "Телекритика".

Регулятор надіслав звернення до керівників телерадіоорганізацій, у якому наголошується на необхідності внесення 26 листопада відповідних змін до телерадіопрограм.

При плануванні програм на цей день Нацрада рекомендує керуватися Правилами ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам'яті, затвердженими Національною радою у 2008 році.

Згідно із цими правилами, у дні пам'яті мовники зобов'язані утримуватися від трансляції:

- комедійних фільмів, розважальних та музично-розважальних програм, вікторин,

- програм на замовлення, музичних творів мажорного звучання,

- рекламних роликів та анонсів з елементами шоу, розваг та еротики;

- а також забезпечувати присутність в ефірі відбивок, джинглів і заставок мінорного характеру чи без звукового супроводу; напередодні та впродовж дня інформувати населення про відповідний день пам'яті.

Цього року на необхідності внесення 26 листопада змін до програмних сіток мовлення наголосив і дорадчий орган при Національній раді - Громадська рада, яка звернулася до регулятора з проханням простежити за дотриманням мовниками правил.

Нагадаємо, що у 2010 році для більшості українських телеканалів День пам'яті жертв голодоморів не став трауром - приміром, Перший національний не розмістив навіть символічну траурну стрічку на своєму логотипі.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.