Спецпроект

Учителів закликають нагадати школярам про Голодомор

Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років закликав освітян підтримати загальнонаціональну традицію та провести у поминальний тиждень 21-25 листопада Уроки пам’яті Голодомору в Україні. Розклад заходів.

Про це йдеться у зверненні Комітету до керівників освітніх закладів та вчителів.

У серпні 2010 року Міністр освіти Дмитро Табачник заявив, що Голодомор не був геноцидом українців, відтак у нових підручниках з історії України з опису Голодомору 1932-1933 рр. забрали визначення "геноцид".

28 листопада 2006 року (що характерно, Табачник тоді був не проти) Верховна Рада України ухвалила закон "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні", який трактує події 1932—1933 років, як геноцид українського народу. 

 Освітян також просять організувати учням відвідування пам’ятних місць, музеїв пам’яті жертв Голодомору та залучити школярів та студентів до участі у громадських поминальних заходах у День пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років.

"Зважаючи на важливість продовження роботи з вивчення наймасштабнішої в історії людства трагедії, розкриття історичної правди про трагічні події 1932-33 років та гідного вшанування пам’яті мільйонів безневинних жертв Голодомору-геноциду, звертаємося до керівників освітніх закладів, вчителів підтримати загальнонаціональну традицію та провести у поминальний тиждень 21-25 листопада Уроки пам’яті, організувати відвідування пам’ятних місць та музеїв пам’яті жертв Голодомору, залучити школярів та студентів до участі у громадських поминальних заходах, — йдеться у зверненні. — Вбиті в 33-му можуть жити у нашій пам’яті і сьогодні саме від вас, шановні вчителі та керівники освітніх закладів, залежить збереження цієї пам’яті наступними поколіннями українців".

"Історія Голоду". Читачі УП надсилають сімейні перекази про Голодомор

Цього дня за підтримки Громадського комітету відбудуться всеукраїнські заходи "Голодомор-геноцид ’32-33. Пам’ятаємо": 

• Скорботна хода пам'яті дітей, загиблих під час голоду від метро "Арсенальна" до Меморіалу пам’яті жертв голодоморів в Україні в Києві — початок о 14:00;

• Пам’ятні заходи біля Меморіалу пам’яті жертв голодоморів в Україні (панахида за вбитими голодом, загальнонаціональна хвилина мовчання та всеукраїнська акція "Запали свічку") — початок о 14:30. 

• Заходи із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду по всій Україні та закордоном.  

Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років створено минулого року.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.