КМДА не виділяє кошти на встановлення меморіальних дошок

Київська влада не знаходить грошей для встановлення 21 меморіальної дошки, про які було оголошено кілька місяців тому.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, кошти на це не закладені поточним бюджетом, а також не передбачаються при підготовці бюджету Києва на 2012 рік.

Зараз в черзі за бюджетними ресурсами стоять дошки, присвячені таким корифеям як Т. Шевченко, М. Булгаков, М. Старицький, І. Козловський, В. Івасюк, П. Загребельний та іншим.

Для встановлення цих дощок має бути виділено півмільйона гривень, виходячи з того, що вартість однієї дошки сягає від 15 до 30 тис. грн. Хоча за попередні роки комісія КМДА з питань найменувань та пам’ятних знаків напрацювала чимало рішень щодо встановлення згаданих дощок, за 4 роки жодна пам’ятна дошка коштом міста встановлена не була.

"Київська влада оперативно реагує лише на вказівки згори, як це було у випадку миттєвої заміни табличок з написом вул. І. Мазепи на вул. Лаврську, - зазначив Бригинець. - Але, як бачимо зовсім інша ситуація з тими діячами культури та історії, яких вшановують без відповідного указу Президента чи без підтримки близької до влади організації".

Депутат повідомив, що підставою для встановлення меморіальної дошки є рішення комісії КМДА з питань найменувань та пам’ятних знаків та розпорядження голови КМДА.

Нагадаємо, 27 вересня 2011 року було видане розпорядження КМДА щодо встановлення 21 меморіальної дошки та плити з пояснювальним текстом в м. Києві за рахунок столиці.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.