КМДА не виділяє кошти на встановлення меморіальних дошок

Київська влада не знаходить грошей для встановлення 21 меморіальної дошки, про які було оголошено кілька місяців тому.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, кошти на це не закладені поточним бюджетом, а також не передбачаються при підготовці бюджету Києва на 2012 рік.

Зараз в черзі за бюджетними ресурсами стоять дошки, присвячені таким корифеям як Т. Шевченко, М. Булгаков, М. Старицький, І. Козловський, В. Івасюк, П. Загребельний та іншим.

Для встановлення цих дощок має бути виділено півмільйона гривень, виходячи з того, що вартість однієї дошки сягає від 15 до 30 тис. грн. Хоча за попередні роки комісія КМДА з питань найменувань та пам’ятних знаків напрацювала чимало рішень щодо встановлення згаданих дощок, за 4 роки жодна пам’ятна дошка коштом міста встановлена не була.

"Київська влада оперативно реагує лише на вказівки згори, як це було у випадку миттєвої заміни табличок з написом вул. І. Мазепи на вул. Лаврську, - зазначив Бригинець. - Але, як бачимо зовсім інша ситуація з тими діячами культури та історії, яких вшановують без відповідного указу Президента чи без підтримки близької до влади організації".

Депутат повідомив, що підставою для встановлення меморіальної дошки є рішення комісії КМДА з питань найменувань та пам’ятних знаків та розпорядження голови КМДА.

Нагадаємо, 27 вересня 2011 року було видане розпорядження КМДА щодо встановлення 21 меморіальної дошки та плити з пояснювальним текстом в м. Києві за рахунок столиці.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.