У Хорватії вшанували загиблих у Вуковарі 20 років тому (ФОТО)

Близько 30 тисяч осіб взяли сьогодні участь у скорботному мітингу з нагоди 20-річниці масового злочину, вчиненого військовими Югославської народної армії та сербськими ополченцями у хорватському місті Вуковар.

Про це повідомляє "Vukovar.hr".

Біля меморіалу "Колона пам'яті" загиблих вшанували прем'єр міністр Хорватії Ядранка Косор та президент Іво Йосипович.

Учасники мітингу зібралися також біля міської лікарні, яка стала символом трагедії. Саме звідси, 18-20 листопада 1991 року серби вивезли на закинену свиноферму за містом близько 300 хорватських військових поранених, яких згодом розстріляли.

 Фото: vukovar.hr

Далі скорботна громада вирушила на цвинтар, де запалила свічки на вшанування пам'яті захисників Вуковара.

Як українці здійснювали миротворчу місію в Югославії. Інтерв'ю

Падіння Вуковара ознаменувало початок боротьби за незалежність Хорватії у 1991 році. Битва за місто має важливе значення для цієї країни, оскільки його тривала облога затримала югославські війська і дала змогу Загребу підготувати хорватську армію до оборони.

 Водонапірна вежа - символ оборони Вуковара

Під час облоги Вуковара, близько 1600 захисників і мирних жителів були убиті, а місто було практично стерте з лиця землі.

Трибунал ООН з військових злочинів у Гаазі звинуватив двох сербських офіцерів Міле Мкршича та Веселина Шліванчаніна у військових злочинах і засудив їх відповідно до 20 і 10 років позбавлення волі відповідно.

Після війни Вуковар був узятий під управління ООН і реінтегрований до Хорватії в 1998 році.

 Вулиця Вуковара після боїв

У листопаді 2010 року президент Сербії Борис Тадіч відвідав Вуковар з візитом примирення, під час якого сказав: "Я знаходжуся тут, щоб, схиляючи голову перед загиблими, ще раз вибачитися, висловити скорботу і дати можливість Сербії та Хорватії відкрити нову сторінку історії".

Підготував: Остап КОЗАК

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".