В Сербію привезли останки останнього короля Югославії

До Сербії зі США привезли останки останнього короля Югославії Петра ІI Карагеоргієвича. 42 роки тому він помер у вигнанні у США.

 

Про це повідомляє сербський портал B92.

Неповнолітній Петро став королем в 1934 році - після убивства в Марселі болгарськими терористами його батька, короля Югославії Александра. Регентом Петра став його дядько, Павло Карагеоргійович.

Павло був усунутий від регентства за свою пронімецьку орієнтацію і приєднання до союзу Німеччини, Японії та Італії весною 1941 року. 17-річний Петро ІІ був проголошений повнолітнім і створив новий уряд. У відповідь у квітні 1941 року Гітлер із союзниками напав на Югославію і за 10 днів змусив країну до капітуляції.

Петро ІІ разом із урядом у вигнанні залишили Югославію. Місцева антинацистська партизанка розкололася на дві групи - прокоролівські "четники" і комуністи. Між ними точилися справжні бої, "четники" боролися проти комуністів, іноді співпрацюючи з німцями.

Зрештою перемогли комуністи, після Другої Cвітової Югославія стала соціалістичною державою. Король залишився на еміграції. Останні роки він прожив у США, де в 1970-му році помер і став єдиним європейським королем, похованим в Америці.

Син Петра II - кронпринц Александр - побажав, аби останки його батька були поховані в королівській усипальниці, розташованій у центральній частині Сербії.

Очікується, що останнього югославського короля поховають весною 2013 року. До цього часу в Сербію привезуть прах матері Петра Марії, його дружини Александри і брата, принца Андрія.

Спадкоємцем трону нині є син Петра ІІ, кронпринц Александр. Він мешкає в королівському палаці в Белграді, однак Сербія досі є республікою, питання відновлення монархії викликає дискусії в сербській громаді.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".