Спецпроект

У Львові показали 1933 рік в одній хвилині (ФОТО)

У Львові провели флешмоб з метою вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 рр - він називався "1933 рік в одній хвилині" і відбувся навпроти Львівського національного університету імені Франка.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Близько ста учасників акції, вбраних у сині дощовики, хаотично ходили по площі та під бій хронометра кожні 10 секунд по черзі падали на землю. У такий символічний спосіб львів’яни спробували передати всю глибину трагедії - згідно з даними істориків, у пік Голодомору за одну хвилину помирало  17 – 25 людей.

По завершенні дійства кожен учасник висипав жменьку зерна на банер "1933" - адже за офіційними даними кількість хліба, яка припадала на одну людину, становила не більше, ніж 50 грам.

Згідно з офіційними даними СБУ, втрати України від Голодомору становлять 11 млн. 63 тис. осіб, з них 3 млн. 941 тис. померли безпосередньо від голоду, а ще 6 млн. 122 тис. не народилися внаслідок геноциду.

Фото: Павло Паламарчук

"Гуманітарна катастрофа, якій немає аналогів в світовій історії, ще досі не отримала належної оцінки, - сказала координатор акції, активістка руху "Відсіч" Марія Кісіль. - Десятки країн вже визнали Голодомор геноцидом, і в самій Україні ми не маємо права ані применшувати трагічні наслідки, ані забувати жорстокі уроки історії".

Як відомо, Президент України Віктор Янукович, під час свого візиту до Страсбурга у квітні 2010 р., заявив, що Голодомор не можна визнавати геноцидом.

 Джерело: gazeta.ua

Нагадаємо, 28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про Голодомор 1932—1933 років в Україні", який трактує події 1932—1933 років як геноцид українського народу.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.