Спецпроект

У Львові показали 1933 рік в одній хвилині (ФОТО)

У Львові провели флешмоб з метою вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 рр - він називався "1933 рік в одній хвилині" і відбувся навпроти Львівського національного університету імені Франка.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Близько ста учасників акції, вбраних у сині дощовики, хаотично ходили по площі та під бій хронометра кожні 10 секунд по черзі падали на землю. У такий символічний спосіб львів’яни спробували передати всю глибину трагедії - згідно з даними істориків, у пік Голодомору за одну хвилину помирало  17 – 25 людей.

По завершенні дійства кожен учасник висипав жменьку зерна на банер "1933" - адже за офіційними даними кількість хліба, яка припадала на одну людину, становила не більше, ніж 50 грам.

Згідно з офіційними даними СБУ, втрати України від Голодомору становлять 11 млн. 63 тис. осіб, з них 3 млн. 941 тис. померли безпосередньо від голоду, а ще 6 млн. 122 тис. не народилися внаслідок геноциду.

Фото: Павло Паламарчук

"Гуманітарна катастрофа, якій немає аналогів в світовій історії, ще досі не отримала належної оцінки, - сказала координатор акції, активістка руху "Відсіч" Марія Кісіль. - Десятки країн вже визнали Голодомор геноцидом, і в самій Україні ми не маємо права ані применшувати трагічні наслідки, ані забувати жорстокі уроки історії".

Як відомо, Президент України Віктор Янукович, під час свого візиту до Страсбурга у квітні 2010 р., заявив, що Голодомор не можна визнавати геноцидом.

 Джерело: gazeta.ua

Нагадаємо, 28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про Голодомор 1932—1933 років в Україні", який трактує події 1932—1933 років як геноцид українського народу.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.