Спецпроект

Влада припинила роботу над Книгою пам'яті Голодомору - Васюник

Співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору Іван Васюник стверджує, що нинішня влада спеціально оминає тему Голодомору, бо боїться її.

Про це він заявив в інтерв’ю журналу "Країна".

Один із прикладів — припинення роботи над "Національною книгою пам’яті" про жертв Голодомору після виборів президента у 2010 році.

"Робота над книгою тривала упродовж 2006-2008 років, - зазначив Васюник. - Її загальний обсяг — 23 тисячі сторінок, впорядковано спогади понад 200 тисяч очевидців, ідентифіковано майже мільйон жертв і 14 тисяч сіл, де вмирали від голоду. Також зібрана інформація про людей, які допомагали виживати, ділилися останнім шматком хліба. Робота тривала під керівництвом Інституту національної пам’яті".

Нагадаємо, у грудні 2010 року Віктор Янукович "перетворив" Інститут нацпам’яті на науково-дослідну установу, чим ліквідував єдиний орган державної влади, який відповідав за формування політики національної пам’яті.

Проте Іван Васюник запевняє, що точку неповернення суспільна пам’ять уже пройшла. І влада чомусь не розуміє, що національна пам’ять належить не їй:

"Люди вже не живуть у брехні і не так легко піддаються маніпуляціям. Свідки почали говорити про трагедію — це найголовніше. Українці перестали боятися. Я спілкувався з десятками людей під час підготовки "Національної книги пам’яті". В очевидців відбувалася ломка свідомості, коли вони зрозуміли, що про це можна розповідати дітям, онукам. Українці тепер знають правду про Голодомор із багатьох джерел. Кожен може сформувати свою позицію незалежно від офіційної пропаганди чи контрпропаганди".

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.