Спецпроект

Влада припинила роботу над Книгою пам'яті Голодомору - Васюник

Співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору Іван Васюник стверджує, що нинішня влада спеціально оминає тему Голодомору, бо боїться її.

Про це він заявив в інтерв’ю журналу "Країна".

Один із прикладів — припинення роботи над "Національною книгою пам’яті" про жертв Голодомору після виборів президента у 2010 році.

"Робота над книгою тривала упродовж 2006-2008 років, - зазначив Васюник. - Її загальний обсяг — 23 тисячі сторінок, впорядковано спогади понад 200 тисяч очевидців, ідентифіковано майже мільйон жертв і 14 тисяч сіл, де вмирали від голоду. Також зібрана інформація про людей, які допомагали виживати, ділилися останнім шматком хліба. Робота тривала під керівництвом Інституту національної пам’яті".

Нагадаємо, у грудні 2010 року Віктор Янукович "перетворив" Інститут нацпам’яті на науково-дослідну установу, чим ліквідував єдиний орган державної влади, який відповідав за формування політики національної пам’яті.

Проте Іван Васюник запевняє, що точку неповернення суспільна пам’ять уже пройшла. І влада чомусь не розуміє, що національна пам’ять належить не їй:

"Люди вже не живуть у брехні і не так легко піддаються маніпуляціям. Свідки почали говорити про трагедію — це найголовніше. Українці перестали боятися. Я спілкувався з десятками людей під час підготовки "Національної книги пам’яті". В очевидців відбувалася ломка свідомості, коли вони зрозуміли, що про це можна розповідати дітям, онукам. Українці тепер знають правду про Голодомор із багатьох джерел. Кожен може сформувати свою позицію незалежно від офіційної пропаганди чи контрпропаганди".

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.