Все XX сторіччя український народ і влада були розділені - Сверстюк

Громадський діяч, колишній дисидент і політв'язень Євген Сверстюк заявив, що в Україні, на відміну від Європи, у ХХ столітті народ і влада не формували єдину державу, а були постійно розділені.

 

Про це Сверстюк сказав на прес-конференції з нагоди створення ініціативної групи "Першого грудня".

"Влада була завжди проти народу. І в 1929-му, і в 1933-му, і в час війни, і після, - підкреслив Сверстюк. - Власне кажучи, народ з’явився на арені 1 грудня 1991 року. Народ, який протягом століття жив в умовах диктатури, заявив про себе. Звідси й ініціатива "Першого грудня".

На думку колишнього дисидента, "народ хоче мати голос. І хоче, щоб той голос почули у світі, коли говорять про Україну, щоб світ говорив про народ, а не тих людей, які зараз зверху. Тимчасово зверху".

"Якщо вам здається, що це безповоротно, що корозія і корупція розтлила цілий народ, — це неправда. В нас не чума, і ми прекрасно розуміємо, що нас більшість, порівняно з тими людьми, які просто захмеліли і одуріли від "прихватизації", - сказав Сверстюк. - Нас більшість, просто нашого голосу ще не чути. Але ми цілком ясно всі усвідомлюємо, що далі так тривати не може. Цю недугу треба лікувати. Зголошуйтеся, лікарі!".

День Незалежності слід відзначати 1 грудня

Він підкреслив, що справи в країні налагодяться, коли люди "повернуться до закону і правди".

Нагадаємо, що 1 грудня 2011 року, у 20-ту річницю всеукраїнського референдуму за незалежність глави і представники традиційних українських Церков — УПЦ, УПЦ КП і УГКЦ — провели зустріч з інтелігенцією, де оприлюднили звернення з приводу складної суспільної ситуації в країні, закликавши українців до самоорганізації як "найкращого захисту в умовах політичних та економічних криз".

На знак солідарності із цим зверненням була створена ініціативна група "Першого грудня", до якої увійшли В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Володимир Горбулін, Семен Глузман, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський та Ігор Юхновський.

14 грудня вони оприлюднили Декларацію і розпочали громадський діалог, щоб змінити правила гри та чинити опір руйнації держави.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.