Спецпроект

Оголошено переможців конкурсу статей про Голодомор

Оголошено переможців конкурсу "Приз Ґарета Джоунза". Цього року ними стали Аркадій Сидорук та Ігор Кручик.

Про це повідомляє "МедіаОсвіта".

У цьогорічному конкурсі "Приз Ґарета Джоунза" членами жюрі присуджено перше місце двом учасникам – Аркадію Сидоруку за статтю "Джоунз, Мейс і Дюранті: що в їхніх іменах?" та Ігорю Кручику за статтю "Натхненні інсинуації".

Нагородження переможців відбулося 15 грудня в приміщенні Національного університету "Києво-Могилянська Академія". Член жюрі та голова оргкомітету конкурсу Іван Лозовий відзначив, що конкурс буде проводитись і в 2012 році: "Ми будемо намагатись розширювати конкурс, розпочинаючи його раніше і залучаючи більшу кількість учасників".

Аркадій Сидорук і Ігор Кручик поділили призовий фонд порівну. Нагадаємо, що призовий фонд конкурсу становив 1000 доларів.

Слово від імені Аркадія Сидорука виголосив його син Федір Сидорук, редактор програми "Знак оклику" на ТВі.

Метою конкурсу "Приз Ґарета Джоунза"  є сприяння ознайомленню українського суспільства з подіями, пов’язаними з Голодомором, підвищення свідомості людей щодо історії України та важливих подій минулого.

Ґарет Джоунз - британський журналіст, який у 1933-му інкогніто пройшов селами Слобожанщини, опублікувавши резонансні репортажі про побачений ним голод у західних медіа.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.