Спецпроект

Оголошено переможців конкурсу статей про Голодомор

Оголошено переможців конкурсу "Приз Ґарета Джоунза". Цього року ними стали Аркадій Сидорук та Ігор Кручик.

Про це повідомляє "МедіаОсвіта".

У цьогорічному конкурсі "Приз Ґарета Джоунза" членами жюрі присуджено перше місце двом учасникам – Аркадію Сидоруку за статтю "Джоунз, Мейс і Дюранті: що в їхніх іменах?" та Ігорю Кручику за статтю "Натхненні інсинуації".

Нагородження переможців відбулося 15 грудня в приміщенні Національного університету "Києво-Могилянська Академія". Член жюрі та голова оргкомітету конкурсу Іван Лозовий відзначив, що конкурс буде проводитись і в 2012 році: "Ми будемо намагатись розширювати конкурс, розпочинаючи його раніше і залучаючи більшу кількість учасників".

Аркадій Сидорук і Ігор Кручик поділили призовий фонд порівну. Нагадаємо, що призовий фонд конкурсу становив 1000 доларів.

Слово від імені Аркадія Сидорука виголосив його син Федір Сидорук, редактор програми "Знак оклику" на ТВі.

Метою конкурсу "Приз Ґарета Джоунза"  є сприяння ознайомленню українського суспільства з подіями, пов’язаними з Голодомором, підвищення свідомості людей щодо історії України та важливих подій минулого.

Ґарет Джоунз - британський журналіст, який у 1933-му інкогніто пройшов селами Слобожанщини, опублікувавши резонансні репортажі про побачений ним голод у західних медіа.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.