Радянський Союз напав на Фінляндію. У Твіттері

Наступ радянських військ триває вже другу добу у реальному часі. В ці хвилини фіни відступають - іноді в паніці, адже багато солдатів ніколи не бачили танків. Будинки спалюють або мінують, залишаючи детонатори у дверях чи під сидіннями унітазів. Йдеться про масштабне відтворення Другої Світової війни в інтернеті.

"...Радіо Гельсінки транслює радянський ультиматум: капітуляція до 3:00 завтрашнього дня або "всі міста і стратегічні центри будуть знищені".

"...Червоноармієць-українець: "Товаришу командир, чому ми воюємо тут? Хіба Ворошилов не казав, що ми не хочемо чужої землі?"

"...Фіни жартують про радянське вторгнення: "Їх так багато, а Фінляндія така маленька. Де ми їх усіх будемо ховати?"

"...Італія засуджує радянське вторгнення у Фінляндію. Прем'єр-міністр Великобританії Чемберлен: "глибоке співчуття" з приводу нападу. Німецька політика: "доброзичливий нейтралітет".

"...Фінська берегова артилерія на острові Руссаре веде гарматну дуель із крейсером "Кіров". Совіти хочуть захопити острови в Балтії. ФОТО"

Всі ці події відбуваються у сервісі коротких повідомлень Твіттер і є погодинним відтворенням подій Другої Світової війни.

Пости розміщуються в обліковому записі RealTimeWWII ("Друга Світова у реальному часі").

В ці дні виповнюється 72 роки нападу СРСР на Фінляндію, тому чергові твіти присвячені переважно цим подіям. Попередні записи присвячені також радянській пропаганді, які готувала громадську думку до війни. 

Як у карельських снігах загинула елітна українська дивізія

Автор облікового запису - 24-річний випускник істфаку Оксфорду Олвин Коллінсон, повідомляє The Telegraph. Він розпочав твітити 1 вересня - в річницю нападу Третього рейху на Польщу у 1939 році, з якого прийнято розпочинати датування Другої світової війни.

Коллінсон постить близько 40 твітів на день і планує робити це шість років поспіль - аж до 8 травня 1945 року. Він висвітлює основні військові та політичні події, цитує свідчення очевидців, постить тогочасні фото і карти.

"Ні, Молотов!" - пропагандистська фінська пісня тих часів. Молотов - сталінський міністр закордонних справ. Інший персонаж пісні та об'єкт глузувань - Бобріков, колишній губернатор Фінляндії у складі Росії.

"Державне управління спиртних напоїв" Фінляндії масово виготовляло пляшки із запалювальною сумішшю - саме фіни назвали цей витвір "коктейль для Молотова".

"Я використовую Твіттер, щоб повернути минуле до життя, допомогти людям побачити дійсність так, як її бачили в ті роки", - зазначив історик.

За його словами, найбільше йому довелося попрацювати 26 вересня, коли вермахт здійнював останню атаку на Варшаву. Коллінсон ілюстрував битву свідченнями польських солдат і цивільних, адаптуючи їх до текстового обмеження Твіттеру у 140 знаків.

1940: кінохроніка радянсько-фінської війни (ВІДЕО)

"Наразі я працюю сам, - каже історик, - але вже є добровольці, які перекладають стрічку". Вже є арабська, китайська, французька, іспанська, португальська, турецька і російська версії. Останню робить Станіслав Рудий із Києва - маркетолог, який захоплюється військовою історією.

Станом на сьогодні проект має уже 1080 записів і 160 000 читачів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.