Бійці СС "Галичина" скористалися нагодою, щоб воювати за Україну - Гузар

Відповідаючи на питання під час візиту в Черкаси в рамках "суспільних днів" УГКЦ, архієпископ Любомир Гузар зазначив, що військові дивізії "Галичина" не були "прислужниками" гітлерівців.

Про це повідомляє черкаський "Народ.ua".

На думку Любомира Гузара, ті, хто зголосився служити в 14-ій гренадерській дивізії військ СС "Галичина", використали війну і гітлерівську Німеччину для того, щоб вести боротьбу за незалежність України.

"То була добре річ у свій час, - зазначив Гузар. - Я був у Львові малим хлопцем, і також пізніше вже дорослим як священик зустрічав дуже багато тих, хто були воїнами СС "Галичини"... Вона в свій час була дуже особлива річ. Здавалося, що ми йдемо воювати за Німеччину. Ні, ми йшли ... ті воїни йшли в німецьких одностроях, але не воювати за Німеччину, а воювати за свої права".

На думку священника, сьогодні дуже це нелегко зрозуміти, але в тодішній ситуації "були особливі обставини".

Греко-католицькі капелани в СС "Галичина" (ФОТО)

"Можна спокійно дізнатися про інші народи, які мали подібні військові формації, але це були люди, які, використовуючи обставини, хотіли розпочати ту боротьбу за свою незалежність", - зазначив Гузар.

"Тепер закидають, що вони були прислужниками гітлерівців, ні. Але це треба вивчати і зрозуміти. То не був легкий момент, і не було легке рішення. Але я особисто в сумі думаю, що це було правильне рішення", - додав архієпископ.

Спогади Любомира Гузара про Другу світову війну читайте на "Історичній Правді".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.