2018: In memоriam. Голова видавництва «Літопис УПА» Мирон-Михайло Лущак

3 червня 2018 р. відійшов у вічність багатолітній Голова видавництва “Літопис УПА”, член Товариства колишніх вояків УПА ім. ген.-хор. Романа Шухевича – “Тараса Чупринки” в США, Лущак Мирон-Михайло – “Карий”.

Лущак Мирон-Михайло Васильович народився 25 жовтня 1925 року у селі Мужилів на Тернопільщині. Навчався в гімназії у м. Бережани, а згодом в Рогатинській учительській семінарії. Член ОУН, входив до повітового Проводу Юнацтва ОУН.

Пройшов підстаршинський вишкіл УПА на Тернопільщині у школі ВО "Лисоня". Воював у складі 14 гренадерської дивізії "Галичина" (1944-1945). Після війни перебував у полоні в Італії, звідки перебрався до Мюнхену у 1946 році.

Навчався в Українському економічному інституті в Мюнхнені (1947-1950) та Університеті Рузвельта в США (1967). У Німеччині вступив до Спілки Української Молоді. Згодом перебрався до США.

Із 1966 року – інженер-дослідник в Американському дослідному центрі. Автор ряду винаходів. Член товариства українських інженерів Америки, товариства дослідників лісових продуктів.

Був активним членом Спілки Української Молоді в США.

"Історична правда" публікує це відео, яке з'явилось завдяки старанням Спілки Української Молоді в Америці та Святослава Липовецького у пам’ять про Лущака Мирона-Михайла – "Карого"

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.