У Дніпрі мурал дивізії "Галичина" замалювали Чебурашкою і Карлсоном. ФОТО

У Дніпрі на місці муралу з написом "Дивізія Галичина" намалювали героїв мультфільмів та напис російською "Ребята, давайте жить дружно".

Цей проект був ініційований громадською організацією "Честь та віра", заявив у коментарі "Радіо Свобода" голова громадської організації Роман Горяїнов.

За його словами, мурал створювали упродовж двох днів. На створення фону використали три банки білої фарби, на сам малюнок – 60 балончиків, які придбала організація.

Для збільшення тисніть тут

Як зазначив Горяїнов, ініціатива не має ніякого політичного підтексту. Активісти хотіли створити позитивні зображення, щоб "зробити світ хоч трішки добрішим і світлішим".

Наприкінці квітня у Дніпрі через напис "Дивізія "Галичина" стався конфлікт між мешканцями одного з будинків на проспекті Миру та активістами організації "С14".

За словами місцевих жителів, вони були обурені тим, що поблизу їхнього будинку невідомі їм особи створили графіті на честь дивізії "Галичина". Один із мешканців будинку замалював напис. Коли активісти "С14" прийшли його відновити, виникла конфліктна ситуація зі штовханиною.

 

Як розповіли в обласній поліції, двох активістів "С14" запросили до районного відділення поліції, де встановили їхні особи. Відомості про подію внесли до журналу єдиного обліку.

В організації "С14" підтвердили, що графіті було створене їхніми активістами. Вони не заперечують, що на місці події сталась штовханина, але зазначають, що спровокували її не члени організації, а нетверезі мешканці.

На тему дивізії "Галичина" читайте:

Великий блеф. Кампанія набору в дивізію "Галичина" як маніпулятивна технологія

Створення дивізії "Галичина", як політичний проект та цивілізаційний вибір

Дивізійник Леонід Муха: "Всі хочуть, щоб українці боролись у рукавичках"

Капелани та духовна опіка в Українській Дивізії військ СС "Галичина"

1943: Парад добровольців Дивізії зброї СС "Галичина" 18 липня у Львові

В лісах під Бродами. Місцями боїв дивізії "Галичина"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".