Бійці СС "Галичина" скористалися нагодою, щоб воювати за Україну - Гузар

Відповідаючи на питання під час візиту в Черкаси в рамках "суспільних днів" УГКЦ, архієпископ Любомир Гузар зазначив, що військові дивізії "Галичина" не були "прислужниками" гітлерівців.

Про це повідомляє черкаський "Народ.ua".

На думку Любомира Гузара, ті, хто зголосився служити в 14-ій гренадерській дивізії військ СС "Галичина", використали війну і гітлерівську Німеччину для того, щоб вести боротьбу за незалежність України.

"То була добре річ у свій час, - зазначив Гузар. - Я був у Львові малим хлопцем, і також пізніше вже дорослим як священик зустрічав дуже багато тих, хто були воїнами СС "Галичини"... Вона в свій час була дуже особлива річ. Здавалося, що ми йдемо воювати за Німеччину. Ні, ми йшли ... ті воїни йшли в німецьких одностроях, але не воювати за Німеччину, а воювати за свої права".

На думку священника, сьогодні дуже це нелегко зрозуміти, але в тодішній ситуації "були особливі обставини".

Греко-католицькі капелани в СС "Галичина" (ФОТО)

"Можна спокійно дізнатися про інші народи, які мали подібні військові формації, але це були люди, які, використовуючи обставини, хотіли розпочати ту боротьбу за свою незалежність", - зазначив Гузар.

"Тепер закидають, що вони були прислужниками гітлерівців, ні. Але це треба вивчати і зрозуміти. То не був легкий момент, і не було легке рішення. Але я особисто в сумі думаю, що це було правильне рішення", - додав архієпископ.

Спогади Любомира Гузара про Другу світову війну читайте на "Історичній Правді".

"Це фільм про одне з найбільших жахіть нашої історії" — історик Олександр Зінченко про фільм "Голодомор. Літописці"

До Дня пам’яті жертв голодоморів та 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років Суспільне Мовлення презентує документальний серіал "Голодомор. Літописці". Про історії, покладені в основу фільму, та силу проєкту в ефірі Радіо Культура розповідає автор сценарію, історик Олександр Зінченко.

Розвідка УНР в пошуках доказів більшовицьких злочинів

Карна справа Олексія Костюченка відкриває чимало деталей з життя тогочасної української еміграції. Сам Костюченко служив Україні в 1917-1921 роках. З особливою цікавістю слідчі НКВС звертають увагу на його старого знайомого — Володимира Шевченка, колишнього сотника Армії УНР. Ще на початку 30-х, Шевченко активно копав інформацію стосовно Голодомору в Україні 1932-1933 рр., неодноразово нелегально потрапляв на територію УРСР, був тихим та непримітним розвідником Державного Центру УНР в екзилі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Олена Теліга: очі і серце звернені на Київ

У часописі «Волинь» за 21 вересня 1941 року, № 4а вміщена стаття Олени Теліги «Перед брамою столиці», яка не увійшла до жодного видання її творів, а отже залишається маловідомою. Натомість стаття віддзеркалює головний імператив її життя і творчості - прагнення об’єднати українську націю і повернутися до державного Києва. 22 жовтня 1941 року Олена Теліга повернулася до Києва, щоб більше ніколи його не покинути і за що заплатила власним життя.