В Луганську показали чеський фільм про УПА

Громадянська ініціатива "Права Справа" за сприяння консульства Республіки Чехії у Львові, презентувала в Луганську чеську документальну стрічку "Бандерівці".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори показу.

Основою для документального фільму стали свідчення очевидців боротьби Української Повстанської армії. Події охоплюють період від початку визвольного руху і до наших днів. Над фільмом працювали чеські історики та публіцисти.

В основу стрічки поклали свідчення очевидців діяльності УПА й коментарі іноземних та українських істориків. Також у фільмі лунають повстанські пісні.

У центрі сюжету картини "Бандерівці" - рейд УПА теренами Чехословаччини 1947 року. Глядача знайомлять із перипетіями встановлення радянської влади в Україні, сталінськими репресіями, німецькою окупацією. У споминах автори розкривають  переплетіння людських доль, стосунки із місцевим населенням в Україні, а потім у Словаччині та Чехії. 

У фільмі "Бандерівці" використали не лише  документи, фотографії та свідчення очевидців. Чеські кінематографісти відшукали унікальні кадри боїв та рейдів вояків УПА.

"Фільм описує перехід 300 бандерівців через Польщу, Чехословаччину в американську зону, щоб продемонструвати, що в Україні триває антикомуністичний супротив, - зазначив перед показом співголова ГІ "Права справа" Дмитро Снєгирьов. - У стрічці розкриваються долі людей, які мужньо боролися за Україну, гинули на полі бою, вистрілюючи останні набої. Українська нація — єдина, яка кинула виклик обом найпотужнішим на той час силам — німецьким і радянським військам. І боролися українці без жодної зовнішньої підтримки".

Головним завданням презентації фільму "Бандерівці" було донесення історичної правди щодо подій Другої світової війни, повідомили луганчани-організатори показу. З цією метою за сприяння місцевої "Просвіти" було безкоштовно роздано близько 200 копій фільму для навчальних закладів Луганщини.

Більше про чеську стрічку "Бандерівці" читайте і дивіться на "Історичній Правді".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.