В Одесі заборонили марш до дня народження Бандери

Одеський окружний адміністративний суд 29 грудня заборонив проведення маршу до річниці від дня народження лідера ОУН Степана Бандери. Захід планувалося провести в Одесі 1 січня.

Про це повідомляють "Українські новини" з посиланням на одеський осередок партії "ВО "Свобода".

Суд виніс постанову заборонити проводити масові акції й мітинги в центрі міста 1 січня. Підставою для такого рішення суду стало те, що в цей же час і в цьому ж місці зібралися проводити свою акцію проросійські організації, які подали в Одеську міську раду заявки на проведення заходів.

У зв'язку з цим виконавчий комітет міськради звернувся до суду із проханням заборонити масові акції як однієї, так і іншої сторони.

"Свобода" вважає, що подання заявок проросійськими організаціями було спрямоване на зрив маршу.

Партія збирається відзначити річницю від дня народження Бандери іншими вуличними акціями, які не заборонені судом.

"Свобода" має намір 1 січня провести акції до дня народження Бандери в Києві, Луганську, Запоріжжі, Тернополі, Рівному, Сумах, Харкові, Кіровограді та Горлівці.

А у Львові Партія захисників вітчизни (лідер - Юрій Кармазін) вирішила провести на честь Бандери смолоскипову ходу.

Степан Бандера - чільний діяч Організації українських націоналістів (1929-1940), лідер ОУН (революційної) з 1940 до своєї смерті від рук агента КГБ у 1959 році. Він народився 1 січня 1909 року на Івано-Франківщині.

Детальніше про Бандеру читайте на "Історичній Правді"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".