Видано книгу про долі кримських татар на Мелітопольщині

У Кримськотатарському музеї мистецтв 23 листопада відбулося презентація книги "З тугою за Батьківщиною ... Долі кримських татар на Мелітопольщині", над якою працювали історик, прес-секретар регіонального меджлісу Мелітополя Міневер Ідрісова та історик Гульнара Бекірова.

Про це повідомляє агенція "Кримські новини".

Як зазначила Гульнара Бекірова, книга складається з трьох розділів. Відкриває її вступний нарис про громаду кримських татар в Мелітополі.

Друга частина книги - це історія кримськотатарських сімей Мелітополя. У ній зібрані понад 50 біографічних нарисів про представників кримськотатарської діаспори. Третій розділ книги містить статті з мелітопольських видань про кримських татар, їхні долі.

Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації татар розформовано"

За словами Міневер Ідрісової, метою цієї книги є збереження пам'яті про історію кримськотатарського народу для нащадків.

За словами першого проректора Кримського інженерно-педагогічного університету Ескендера Люманова, два кримських татарина є почесними громадянами Мелітополя. Це Міневер Ідрісова, автор-укладач книги, і Амет-Хан Султан, знаменитий льотчик-випробувач, двічі Герой Радянського Союзу.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.