Ужгородські комуністи хочуть повернути Леніна в центр міста

В Закарпатській області комуністи вимагають повернути на місце пам'ятник Леніну, який демонтували в Ужгороді в 1991 році, а греко-католики пропонують переплавити бронзового Ілліча в єпископа Андрія Бачинського.

Про це повідомляють "Коментарі".

Тритонний лідер партії більшовиків Російської імперії і Жовтневої революції 1917 року, який раніше стояв на центральній площі міста, майже 20 років пролежав на території одного з автотранспортних підприємств, прикритий від дощу і снігу металевим саркофагом.

Влітку 2010 року монументом зацікавилися представники Мукачівської греко-католицької єпархії, які звернулися до депутатів Ужгородської міськради з проханням віддати їм Леніна. Вони збираються переплавити вождя і зробити монумент єпископу Андрію Бачинському.

В УГКЦ наголошують, що завдяки цій людині в XVIII столітті створено окрему Мукачівську єпархію греко-католицької церкви.

Депутати задовольнили прохання греко-католиків, вирішивши, що монумент жодної художньої та історичної цінності не представляє.

У свою чергу комуністи збунтувалися, заявивши, що демонтували Леніна незаконно, і його треба повернути. Закарпатський обком КПУ навіть звернувся в прокуратуру і створив спеціальну комісію зі скульпторів і художників - для визначення цінності пам'ятника.

В Україні було відновлено 80 пам'ятників Леніну - нардеп від КПУ

"Комуністи хочуть встановити його у парку, але це питання треба обговорювати з громадськістю, - зазначає мер Ужгорода Віктор Погорєлов. - Я особисто вважаю, що в місті взагалі можна зробити так звану алею скульптур, встановивши на ній пам'ятник не тільки Леніну, а й іншим вождям".

В результаті мер Ужгорода запропонував комуністам викупити Леніна за 75 тисяч євро - приблизно стільки коштуватимуть 3 тонни бронзи.

У свою чергу в КПУ заявляють, що питання про гроші з ними не обговорювалося.

"Нам пропонували дати церковникам три тонни бронзи на пам'ятник єпископу, - заявив перший секретар Закарпатського обкому КПУ Володимир Алексій. - Крім того, пропонували свою допомогу і наші колеги з Луганська - хотіли викупити Леніна за 1 млн гривень для себе. Але ми проти - свого Леніна хочемо поставити у себе на який-небудь центральній алеї міста".

Нагадаємо, у квітні 2011 року на кошти КПУ було встановлено пам'ятник Леніну в селі Новослобідка Запорізької області. Відкриття теж відбулося від імені місцевої громади.

У червні комуністи відновили розбитий невідомими пам'ятник Леніну в смт Шишаки Полтавської області.

В серпні було демонтовано пам'ятник Леніну на центральній площі Борисполя (Київська область).

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.