Першій у світі недільній газеті виповнюється 220 років

Відома британська газета, перша недільна газета у світі, переживала різні часи – то фінансові кризи, то злети у вигляді авторів на кшталт Джорджа Орвелла.

Про це повідомляє "Медіаосвіта".

The Observer, настаріше у світі недільне видання, святкує 220-річчя. Заснована у 1791, газета The Observer зараз входить у структуру медіахолдингу Guardian Media Group, а у своїх "політичних поглядах" переважно дотримується ліберальної або соціал-демоктратичної лінії.

Перший випуск газети побачив світ 4 грудня 1791 року, і це було перше у світі недільне видання – В.С. Борн, молодий ірландський підприємець, вирішив відкрити світу "нинішню екстраординарну епоху", сподіваючись, що його чотирьохшпальтова газета матиме успіх. Однак це не спрацювало, і Борн був вимушений продати видання своєму брату, успішному бізнесмену.

Брат Борна, у свою чергу зробив пропозицію фінансувати газету уряду, однак урядовці погодилися на подібний крок у обмін на певну редакційну лінію – в результаті чого The Observer того часу став налаштований антирадикально, зокрема проти таких фігур як Томас Пейн, Френсіс Бердетт та Джозеф Прістлі.

На початку 20 століття редактором газети став журналіст Джеймс Луї Гарвін, який керував газетою майже півстоліття. Гарвін надав виданну вишуканості, взявши курс на публікацію не тільки політичних текстів, але й рецензій на фільми, книги та кіно. Зокрема, одним із найвідоміших авторів першої третини 20 століття став англійський письменник і публіцист Ерік Артур Блер, відомий нам як Джордж Орвелл.

Але іменем, яке асоціюється у сучасного читача із газетою стало без сумніву,  ім’я Девіда Астора, редактора газети у 1948-1975 роки. Саме під час редакторства Астора The Observer "набув своєї ліберальної душі", встановивши у Європі нові репортерські стандарти, висвітлюючі британські, зокрема колоніальні, інтереси.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.