Першій у світі недільній газеті виповнюється 220 років

Відома британська газета, перша недільна газета у світі, переживала різні часи – то фінансові кризи, то злети у вигляді авторів на кшталт Джорджа Орвелла.

Про це повідомляє "Медіаосвіта".

The Observer, настаріше у світі недільне видання, святкує 220-річчя. Заснована у 1791, газета The Observer зараз входить у структуру медіахолдингу Guardian Media Group, а у своїх "політичних поглядах" переважно дотримується ліберальної або соціал-демоктратичної лінії.

Перший випуск газети побачив світ 4 грудня 1791 року, і це було перше у світі недільне видання – В.С. Борн, молодий ірландський підприємець, вирішив відкрити світу "нинішню екстраординарну епоху", сподіваючись, що його чотирьохшпальтова газета матиме успіх. Однак це не спрацювало, і Борн був вимушений продати видання своєму брату, успішному бізнесмену.

Брат Борна, у свою чергу зробив пропозицію фінансувати газету уряду, однак урядовці погодилися на подібний крок у обмін на певну редакційну лінію – в результаті чого The Observer того часу став налаштований антирадикально, зокрема проти таких фігур як Томас Пейн, Френсіс Бердетт та Джозеф Прістлі.

На початку 20 століття редактором газети став журналіст Джеймс Луї Гарвін, який керував газетою майже півстоліття. Гарвін надав виданну вишуканості, взявши курс на публікацію не тільки політичних текстів, але й рецензій на фільми, книги та кіно. Зокрема, одним із найвідоміших авторів першої третини 20 століття став англійський письменник і публіцист Ерік Артур Блер, відомий нам як Джордж Орвелл.

Але іменем, яке асоціюється у сучасного читача із газетою стало без сумніву,  ім’я Девіда Астора, редактора газети у 1948-1975 роки. Саме під час редакторства Астора The Observer "набув своєї ліберальної душі", встановивши у Європі нові репортерські стандарти, висвітлюючі британські, зокрема колоніальні, інтереси.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".