У Чернігові приберуть суржик із назв вулиць

У Чернігові назви ряду вулиць узгодять з українським правописом. Відповідне рішення прийняла комісія з упорядкування найменувань вулиць міста під керівництвом секретаря міської ради Олега Шеремета.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Чернігівської міської ради.

За інформацією відділу зв'язків з громадськістю, з листом про необхідність перейменування зрусифікованих назв вулиць міста до комісії звернулися голова Чернігівської обласної організації УНП Володимир Ступак та голова Чернігівської обласної організації "Просвіти" Василь Чепурний.

На прохання міськради професорсько-викладацький склад кафедри української мови і літератури Чернігівського національного педагогічного університету надав перелік вулиць міста з виправленнями.

Зокрема, фахівці університету запропонували перейменувати вулицю Василькову – на Волошкову, вулицю Гнєдаша – на Гнідаша, вулицю Кузнечну – на Ковальську, вулицю Музикальну – на Музичну, вулицю Сиренєву – на Бузкову та інші.

Комісія міськради ухвалила рішення про внесення змін у перелік вулиць міста, згідно з висновком фахівців з української мови, та вирішила винести це питання на розгляд виконавчого комітету.

Крім того, комісія розглянула пропозицію ради ветеранів ПАТ "Хімволокно" щодо присвоєння імені першого директора заводу синтетичного волокна В’ячеслава Радченка одній з вулиць міста Чернігова.

Члени комісії вирішили з метою увічнення пам’яті В.Радченка присвоїти його ім’я міському палацу культури (відомий у місті як Палац культури хіміків - ІП) та вирішили винести це питання на розгляд виконавчого комітету і міської ради.

Про інші перейменування в Україні читайте за тегом "топоніміка".

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.