У Чернігові приберуть суржик із назв вулиць

У Чернігові назви ряду вулиць узгодять з українським правописом. Відповідне рішення прийняла комісія з упорядкування найменувань вулиць міста під керівництвом секретаря міської ради Олега Шеремета.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Чернігівської міської ради.

За інформацією відділу зв'язків з громадськістю, з листом про необхідність перейменування зрусифікованих назв вулиць міста до комісії звернулися голова Чернігівської обласної організації УНП Володимир Ступак та голова Чернігівської обласної організації "Просвіти" Василь Чепурний.

На прохання міськради професорсько-викладацький склад кафедри української мови і літератури Чернігівського національного педагогічного університету надав перелік вулиць міста з виправленнями.

Зокрема, фахівці університету запропонували перейменувати вулицю Василькову – на Волошкову, вулицю Гнєдаша – на Гнідаша, вулицю Кузнечну – на Ковальську, вулицю Музикальну – на Музичну, вулицю Сиренєву – на Бузкову та інші.

Комісія міськради ухвалила рішення про внесення змін у перелік вулиць міста, згідно з висновком фахівців з української мови, та вирішила винести це питання на розгляд виконавчого комітету.

Крім того, комісія розглянула пропозицію ради ветеранів ПАТ "Хімволокно" щодо присвоєння імені першого директора заводу синтетичного волокна В’ячеслава Радченка одній з вулиць міста Чернігова.

Члени комісії вирішили з метою увічнення пам’яті В.Радченка присвоїти його ім’я міському палацу культури (відомий у місті як Палац культури хіміків - ІП) та вирішили винести це питання на розгляд виконавчого комітету і міської ради.

Про інші перейменування в Україні читайте за тегом "топоніміка".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.