У Польщі засудили чиновника соціалістичних часів - за військовий стан 1981-го

У Варшаві завершився процес у справі двох колишніх високопоставлених осіб, відповідальних за введення в Польщі воєнного стану в році 1981 році.

Про це повідомляє НУН.

Згідно з вердиктом, колишній перший секретар правлячої тоді Польської об'єднаної робочої партії Станіслав Каня визнаний невинним, оскільки не брав участі і не мав відношення до введення воєнного стану.

Тим часом Чеслав Кіщак, який займав у ті роки пости міністра внутрішніх справ і командувача внутрішніми військами, визнаний винним і засуджений до двох років позбавлення волі умовно. Вирок винесено у відсутності обвинуваченого.

У рамках іншого судового процесу щодо подій 1981 року проходить тодішній польський керівник генерал Войцех Ярузельський. Дата слухань поки не визначена, зважаючи на важкий стан його здоров'я.

Військовий стан було введено в Польщі 13 грудня 1981 року, кілька тисяч діячів опозиції були інтерновані, а страйки придушувалися за допомогою армії.

Багато опозиціонерів з незалежного профспілкового руху були засуджені до тюремного ув'язнення, а деякі були змушені емігрувати. Воєнний стан офіційно було скасовано в липні року 1983 року.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.