НАЩАДКИ ШЕВЧЕНКА ХОЧУТЬ ПАМ'ЯТНИК КОБЗАРЮ В ЦЕНТРІ ВІННИЦІ

Нащадки Тараса Шевченка підтримують встановлення пам’ятника Кобзареві на Театральній площі у Вінниці.

Про це повідомляє прес-служба Вінницької обласної організації партії "ВО "Свобода".

За дорученням Київської громади родичів Тараса Шевченка в підтримку спорудження пам’ятника на Театральній площі у Вінниці з відкритим листом до вінницької влади і громадян звернувся Валерій-Ярослав Красицький – художник і громадський діяч, родич Кобзаря з боку його рідної сестри Катерини.

Нагадаємо, у Вінниці тривають суперечки щодо продовження конкурсу на кращий проект та спорудження пам’ятника Тарасові Шевченку у центрі Вінниці на Театральній площі.

У своєму зверенні Красицький пропонує скористатися досвідом проведення конкурсу зі встановлення пам'ятника Кобзарю на проспекті Свободи у Львові на початку 1990-х років.

Художник висловлює сумнів, що інтернет-опитування громадськості регіону, яке ініціював міський голова Володимир Гройсман, буде репрезентативним: "Чи мали хоча би половина жителів області фізичну можливість користатися інтернет-зв'язком?".

"З сучасними комп’ютерними технологіями маніпуляцій можна отримувати викривлені чи геть зовсім протилежні із реальним результати, - вважає Красицький. - Як тут не згадати містифікаторсько-маніпуляційний результат інтернет-обрання "Великого Українця" з листопада по грудень 2007 року".

Нагадаємо, що в лютому 2004 року Вінницька міськрада визначила Театральну площу в центрі міста як місце для встановлення пам'ятника Шевченку. Під час реконструкції площі було підготовлено майданчик під монумент.

У грудні 2010 року сесія Вінницької облради ухвалила програму розвитку культури, в якій у 2011-му передбачалося провести всеукраїнський конкурс на кращий проект пам'ятника, а сам пам'ятник мали встановити у 2012-му.

Однак у листопаді 2011 року виконком Вінницької міськради ухвалив рішення про проведення у місті громадського обговорення в соціальних мережах, яке триватиме до 1 лютого 2012 року. Це обговорення має заново визначити місце для спорудження пам'ятника Шевченку.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.