На Вінничині відкрили меморіальну дошку Генералу УПА

24 серпня 2020 року, символічно на День Незалежності України, у селі Старостинці Погребищенського району Вінницької області на будівлі сільської ради відкрили меморіальну дошку повстанському отаману УНР та генерал-хорунжому УПА Іванові Демидовичу Трейку, уродженцю цього населеного пункту.

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook співробітник УІНП Богдан Галайко.

 

"Варто наголосити, що Іван Демидович Трейко є постаттю всеукраїнського масштабу, на жаль маловідомою для широкого загалу. За совєтського часу його затаврували як "бандита".

Натомість розуміємо, що це людина-легенда та людина-епоха. Іван Трейко протягом усього життя боровся з московсько-більшовицькими окупантами за відновлення української державності. Активний учасник Перших і Других Визвольних змагань, вояк Армії УНР, повстанський отаман, співробітник розвідки УНР, консультант поліського отамана Бульби-Боровця, інструктор старшинських шкіл УПА, генерал-хорунжий УПА – це короткі штрихи його життєвого шляху.

Сьогодні надзвичайно важливим є повернення з небуття наших героїв, тих, хто активним чином доклався до сьогоднішньої незалежності України, особливо в час новітньої російсько-української війни!" - написав пан Богдан.


Довідка. Трейко Іван Демидович (пс.- "Немо", "Дибов", "Терейко"; р.ж.-16.04.1898 с. Старостинці, Погребищенського р-ну Вінницької обл.-18.07.1945 біля с. Сторожів Корецького р-ну Рівненської обл.)

Повстанський отаман у Пд.-Зх. Київщині (з 1919). Підпорядковувався 8-му повстанському району, що підчас Другого Зимового походу мав організувати повстанську дивізію (1921). Співпрацював із Козачою Радою та 8-м повстанським рай., які об'єдналися у єдину організацію (19.01.1922-22.03.1922). Вів збройну боротьбу протягом весни-осені 1922 р. у Сквирському, Таращанському та Білоцерківському повітах. Переправився у Польщу (11.1922). З допомогою уряду УНР готував на території Польщі похідну повстанську групу. Командир Київської повстанської групи (06.1923-10.1923).

З кін. 1923р. продовжував збройну боротьбу. На поч. 1925р. діяв у районі Білоцерківської, Бердичівської та Уманської округи. Припиняє збройну боротьбу та оселяється у с. Самостріли Корецького р-ну Рівненської обл. (2 пол.1925). У 1927 р. агент ГПУ здійснив на нього атентат-замах, внаслідок якого був поранений. У міжвоєнний період зацікавився монархічною побудовою держави, наводить контакти із СГД.

Зимою 1939-1940р. разом із сотником Леженком, інженером Гудимчуком готували перехід повстанської групи для боротьби з радянськими військами. Приватно консультував Т.Боровця у питаннях партизанської боротьби (1940-1941). Очолив дипломатичну місію від П.Скоропадського до Т.Боровця та підписав договір про участь гетьманців у лавах УПА-"ПС" (4-5.08.1941), полковник УПА-"ПС", консультант з тактики партизанської боротьби, та представник СГД при штабі. Заарештований гестапо (Geheime Staatspolizei) в м. Холм (1942). Входить у адміністративно-вишкільну частину штабу УПА-"ПС" та УНРА (1942-1943). Попав у полон до УПА (19.08.1943), переходить до її лав.

Очолював вишколи розвідників та учасників СБ у Групі УПА "Заграва" (09-11.1943). Обійняв посаду керівника розвідувально-інформаційного відділу референтури СБ в окрузі "Заграва" (із 11.1943) згодом керівник ВВР ВО "Заграва". Керівник ВВР ВО "Тютюнник" (із 04.07.1944). Керівник ВВР ЗГ "44", заступник шефа штабу ЗГ "44" (01.1945). Загинув у бою з підрозділом ВВ НКВС в Городницькому лісі. Рішенням УГВР (8.10.1945) генерал-хорунжий УПА (посмертно) з датою старшинства від 24.04.1945.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.