Створено віртуальний музей Барської кераміки

На Вінниччині створили тримовний віртуальний музей унікальної Барської кераміки

Про це повідомляє Укрінформ.

Розробник медіаресурсу - керівник напрямку "Центр візуальних комунікацій" Агенції сталого розвитку "АСТАР" Олексій Буйницький:

"У Барі є громадська організація "Барський МХАТ", яка реалізує проєкт із відродження традицій Барської кераміки. Ми для них створили віртуальний 3-D музей, де представлені зразки виробів, виготовлених у цій унікальній техніці, які знайшли під час науково-пошукових експедицій Вінниччиною та музеями України. Унікальність експозиції в тому, що вона презентує експонати, які фізично знаходяться у фондах різних закладів, приватних колекціях чи серед робіт сучасних майстрів".

 

За його словами, у віртуальному музеї можна не тільки побачити зразки Барської кераміки, а й дізнатися про заклади і колекції, в яких вони зберігаються. Таким чином віртуальний музей надає доступ користувачам інтернету до найповнішого зібрання зразків Барської кераміки.

Інформація на сайті викладена трьома мовами - українською, польською та англійською. Вона містить науковий опис усіх представлених експонатів. А зображення у форматі 3-D дозволяє роздивитися їх з усіх боків. На створені об'ємні поверхні перенесено текстури з фотоматеріалу експонатів.

Проєкт зі створення віртуального музею Барської кераміки підтримав Український культурний фонд (УКФ), надавши ГО "Барський МХАТ" грант у розмірі грантом у розмірі 637 тис. грн.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.