НАЩАДКИ ШЕВЧЕНКА ХОЧУТЬ ПАМ'ЯТНИК КОБЗАРЮ В ЦЕНТРІ ВІННИЦІ

Нащадки Тараса Шевченка підтримують встановлення пам’ятника Кобзареві на Театральній площі у Вінниці.

Про це повідомляє прес-служба Вінницької обласної організації партії "ВО "Свобода".

За дорученням Київської громади родичів Тараса Шевченка в підтримку спорудження пам’ятника на Театральній площі у Вінниці з відкритим листом до вінницької влади і громадян звернувся Валерій-Ярослав Красицький – художник і громадський діяч, родич Кобзаря з боку його рідної сестри Катерини.

Нагадаємо, у Вінниці тривають суперечки щодо продовження конкурсу на кращий проект та спорудження пам’ятника Тарасові Шевченку у центрі Вінниці на Театральній площі.

У своєму зверенні Красицький пропонує скористатися досвідом проведення конкурсу зі встановлення пам'ятника Кобзарю на проспекті Свободи у Львові на початку 1990-х років.

Художник висловлює сумнів, що інтернет-опитування громадськості регіону, яке ініціював міський голова Володимир Гройсман, буде репрезентативним: "Чи мали хоча би половина жителів області фізичну можливість користатися інтернет-зв'язком?".

"З сучасними комп’ютерними технологіями маніпуляцій можна отримувати викривлені чи геть зовсім протилежні із реальним результати, - вважає Красицький. - Як тут не згадати містифікаторсько-маніпуляційний результат інтернет-обрання "Великого Українця" з листопада по грудень 2007 року".

Нагадаємо, що в лютому 2004 року Вінницька міськрада визначила Театральну площу в центрі міста як місце для встановлення пам'ятника Шевченку. Під час реконструкції площі було підготовлено майданчик під монумент.

У грудні 2010 року сесія Вінницької облради ухвалила програму розвитку культури, в якій у 2011-му передбачалося провести всеукраїнський конкурс на кращий проект пам'ятника, а сам пам'ятник мали встановити у 2012-му.

Однак у листопаді 2011 року виконком Вінницької міськради ухвалив рішення про проведення у місті громадського обговорення в соціальних мережах, яке триватиме до 1 лютого 2012 року. Це обговорення має заново визначити місце для спорудження пам'ятника Шевченку.

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.