Мінкульт відкриє пам'ятну дошку керівнику кіношників УРСР

В четвер, 19 січня о 14:00 у київському Будинку кіно відбудеться урочисте відкриття меморіальної дошки Тимофію Левчуку з нагоди 100-річного ювілею від дня його народження.

Про це повідомляє прес-служба Мінкультуризму.

У відкритті візьмуть участь Міністр культури Михайло Кулиняк, кінорежисер Микола Мащенко, голова Спілки кінематографістів України Сергій Тримбач, кінематографічна спільнота.

Тимофій Васильович Левчук (1912-1998) – український кінорежисер, народний артист України, народний артист СРСР, професор, лауреат Шевченківської премії. З 1963 року до початку 1990-х обирався першим секретарем правління Союзу кінематографістів України.

Народився в селі Бистрівка Житомирської області. У 1930 р. закінчив Коростишівський педагогічний технікум, а у 1934 р. – Київський кіноінститут, отримавши спеціальність "кінорежисер". Від 1935 р. його творча доля пов’язана з Київською кіностудією ім. О.П.Довженка.

"Дума про Ковпака" Левчука - український радянський блокбастер

Починав у середині 1930-х років в якості асистента режисера у фільмах "Прометей" Івана Кавалерідзе та "Вершники" Ігоря Савченка.

У період 1946-1955 років зняв низку документальних фільмів – "Київ", "Гоголь", "Зоря над Карпатами" – та екранізував театральні вистави "В степах України", "Калиновий гай", "Полум’я гніву".

Режисер художніх фільмів "Іван Франко" (1956), "Киянка" (1958), "Закон Антарктиди" (1963), "Два роки над прірвою" (1967), "Помилка Оноре де Бальзака" (1969), трилогія "Дума про Ковпака" (1973-1976), "Від Бугу до Вісли" (1980), "І в звуках пам'ять відгукнеться…" (1986) та інші.

Читайте також: "Найпопулярніші фільми Української РСР і решти Союзу"

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.