У Херсоні відкрили пам'ятну дошку українському руху 1917 року

На перехресті вулиць Суворова та Комунарів в Херсоні вcтановили пам'ятний знак на честь першого в місті українського суспільно-політичного товариства “Українська Хата”.

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

"Українська Хата" в 1917 році стала масовим рухом серед херсонців. Навіть тогочасний міський голова Євген Яковенко вступив до лав товариства.

Члени організації провели першу в історії міста політичну маніфестацію під жовто-блакитними прапорами; заснували власні кооперативи, налагодили випуск української газети, відкрили українські шкільні класи, дитячі садочки, книгарні та курси з української мови та історії.

Меморіальну дошку встановлено благодійною ініціативою “Героїка” за сприяння депутатів міської ради Станіслава Трошина, Віктора Гаврилюка, Миколи Халупенка.

Благодійна ініціатива “Героїка” має на меті популяризацію історії збройної боротьби за незалежність. У Херсоні - це вже друга меморіальна дошка, встановлена "Героїкою". У січні 2011 р. було відкрито меморіальну дошку на честь Андрія Михайловича Конощенка – громадського та політичного діяча Української Народної Республіки (на будинку по вул. Урицького, 65).

У 2010 р., за сприяння “Героїки”, у с. Зміївка Бериславського району, побудовано меморіал “Борцям за волю України”.

У 2011 р., у с. Кіндійка, на могилі стрільця УПА Йосипа Пилипчака встановлено пам'ятник у вигляді козацького хреста.

Ярослав Гайвас. Провідний діяч ОУН, розвідник, журналіст

Ярослав Гайвас належав до особливої категорії об’єктів оперативної розробки органів нквс / кдб – ідейних, переконаних, грамотних, добре підготовлених для підпільної роботи, які здобули хорошу освіту й пройшли велику школу боротьби, конспірації, перебування в тюрмах і таборах. Таких, на думку чекістів, не можна було ані завербувати, ані схилити до відмови від антирадянської діяльності. Тож їх мали тримати в полі зору і вигадувати способи, як мінімізувати активність.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.