Спецпроект

Анонс: круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост"

В Києві відбудеться круглий стіл для викладачів, науковців та студентів "Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти".

Згідно з резолюцією № 60/7 Генеральної Асамблеї ООН, 27 січня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Щоб запобігти актам геноциду у майбутньому, резолюція вимагає від країн-членів ООН розробити навчальні курси з уроків Голокосту та підтримати ініціативи громадського сектору із вивчення цієї теми.

27 січня 2012 року у Києві відбудеться V-ий щорічний круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти".

Захід відбудеться за ініціативи Українського центру вивчення історії Голокосту та Посольства держави Ізраїль в Україні й у партнерстві з Goethe-Institut в Україні, за участі й підтримки Представництва Організації Об’єднаних Націй в Україні та Ізраїльського культурного центру.

Мета круглого столу – заохочення дискусії щодо історичної пам’яті про Голокост та вироблення рекомендацій із викладання цієї теми в Україні. Коло питань, що обговорюватимуться: проблеми та перспективи вивчення історії Голокосту в сучасній Україні, історична пам'ять про Голокост, шляхи протистояння сучасному антисемітизму та ксенофобії тощо.

До участі в обговоренні запрошені: представники Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства закордонних справ України, представники дипломатичних місій Держави Ізраїль, США, Німеччини, Франції, Королівства Нідерландів, інших держав, а також науковці, викладачі та студенти, представники неурядових організацій та міжнародних інституцій.

Час/місце проведення: початок роботи о 9:00, 27 січня 2012 р. в актовому залі Ґете-Інституту (Київ, вул. Волоська, 12/4, 4 пов.).

ПРОГРАМА

Сесія I.  Дослідження історії Голокосту в Україні: проблематика, досягнення,
перспективи. Інфраструктурні умови та змістовні напрями
 
Модератор: Андрій Портнов, к.і.н., редактор веб-проекту www.historians.in.ua (Київ)  
 
Виступи
• Максим Гон, д-р політ. наук, проф., зав. кафедрою політичних наук Рівненського
державного гуманітарного університету (Рівне)
• Жанна Ковба, к.і.н., доцент, науковий співробітник Центру вивчення історії та
культури східноєвропейського єврейства НАУКМА (Київ)
• Михайло Тяглий, редактор часопису "Голокост і сучасність" (Київ)
 
Питання для дискусії:
• Проблематика досліджень Голокосту в Україні: вчора, сьогодні, завтра.
• Новітні зарубіжні дослідження з історії Голокосту в Україні: які питання потрапляють
у коло вивчення фахівців?
• Організаційні та інфраструктурні можливості досліджень: які можливості мають
вчені та чого їм не вистачає?
• Науковий обмін та співпраця: чи є українська наукова спільнота інтегрованою у
міжнародні дослідницькі структури?  
• Якою мірою дослідження історії Голокосту інтегровані в сучасну українську
історіографію?

Сесія II.  Викладання історії Голокосту в Україні: сфери формальної та
неформальної освіти, досягнення та труднощі  
 
Moдератор: Вера Багаліантц, директор Goethe-Institut в Україні
 
Виступи
• Ольга Педан-Слєпухіна – методист, вчитель історії ЗОШ № 65 (Львів)
• Анна Ленчовська – координатор в Україні Інституту візуальної історії
університету Південної Каліфорнії (Київ)
• Сергій Буров, координатор Всеукраїнської освітньої програми "Розуміємо права
людини" (Чернігів)  
• Віталій Бобров, координатор освітніх програм УЦВІГ (Київ)
 
Питання для дискусії:
• Формальні можливості: місце теми Голокосту в навчальних курсах МОН України
(середня та вища освіта).  
• Неформальна освіта в царині історії Голокосту та її вплив на сучасне українське
суспільство.
• Україна у контексті європейського досвіду викладання Голокосту.  
• Реалізація можливостей: підходи та методики до викладання теми Голокосту
вчителями України. Розмаїття підходів в позакласній діяльності.
• На чому може базуватися консенсус, співпраця формальної та неформальної
освіти з історії Голокосту?  
• Історія Голокосту як інструмент вивчення та виховання толерантності та прав
людини.  

Сесія III.  Розмаїття та співіснування історичних пам’ятей про Голокост в
Україні. Політика пам’яті щодо Голокосту. Минуле та його репрезентації   
 
Модератор: Анатолій Подольський, к.і.н., керівник Українського центру вивчення
історії Голокосту (Київ)
 
Виступи
• Андрій Портнов, к.і.н., редактор веб-проекту www.historians.in.ua (Київ)  
• Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Київ,
відповідальний секретар Громадського комітету "Бабин Яр" (Київ)
• Владислав Гриневич, д.п.н, старший науковий співробітник Інституту
політичних та етнонаціональних досліджень НАН України (Київ)
 
Питання для дискусії:
• Державні інституції та тема Голокосту в Україні. Чи відбуваються зміни у державній
політиці пам’яті?  
• Якими мають бути механізми державної політики пам’яті?  
• Ставлення суспільства і держави до вразливих аспектів історії Голокосту в Україні.  
• Історія Голокосту та проблеми прав людини, ксенофобії, расизму, дискримінації,
толерантності. Штучний чи природній зв'язок?    
• Проблема національної відповідальності за минуле чи за пам'ять про нього.
• Пам’ять про Другу світову війну та Голокост: сучасні українські моделі.
• Спільна пам'ять про війну та Голокост: перспектива чи утопія?
• Конфлікти пам’ятей різних груп українського соціуму.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.