Анонс: книга про сотника УПА, який діяв на Київщині

У Львові презентують книгу про Петра Ґудзоватого - сотника УПА, який учився воювати у "Нахтіґалі", а потім учив воювати повстанців на Поліссі. Після цього він очолював рейди УПА Житомирщиною та Київщиною.

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

Книга історика, наукового співробітника Центру досліджень визвольного руху, заввідділу Рівненського обласного краєзнавчого музею Ігоря Марчука "Сотник УПА Петро Ґудзоватий - "Очеретенко" вийшла у видавництві "Літопис УПА".

Захід відбудеться 26 січня в актовій залі Музею етнографії (Львів, просп. Свободи, 15) о 17:00.

Сотник Петро Ґудзоватий, пройшовши вишкіл у Дружинах українських націоналістів (йдеться про підрозділи "Нахтіґаль" і "Роланд" у складі Вермахту) під керівництвом Романа Шухевича, долучився на початку 1943 року до творення Української повстанської армії.

Як військовий фахівець-інструктор створював та вишколював перші сотні та чоти повстанців на Поліссі.

Далі за наказом Головної команди УПА йому було доручено діяти на найбільш відповідальному і небезпечному відтинку — очолювати рейдові підрозділи групи УПА "Тютюнник" (військова округа у складі УПА-Північ), які опановували Житомирщину та Київщину.

Протягом 1943 року він двічі особисто брав участь у рейдах: спочатку у складі сотні повстанців, а вдруге — восени 1943 року на чолі двох куренів "Кватиренка" і "Негуса".

Повстанці вважали Гудзоватого вмілим та відважним командиром, який особистим прикладом надихав вояків на боротьбу з ворогом.

У презентації візьмуть участь:

  • автор Ігор Марчук;
  • директор Благодійного фонду "Літопис УПА" Микола Посівнич;
  • представник Центру досліджень визвольного руху Марта Гавришко;
  • науковий співробітник Національного музею "Тюрма на Лонцького" Ігор Дерев’яний.

Читайте на "Історичній Правді" добірку найцікавіших матеріалів про УПА

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.