У Харкові відновлено пам’ятник воїнам УПА

У Харкові 25 грудня урочисто відкрили відновлений пам’ятний знак воїнам Української повстанської армії, який неодноразово зазнавав нападів і пошкоджень

Відкриття оновленого монумента відбулося на свято Різдва, 25 грудня, в Молодіжному парку Харкова.

 

У відкритті взяли участь понад 50 активістів з прапорами України, символікою низки партій та громадських організацій, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Після спільного виконання учасниками заходу гімну України представники духовенства відслужили панахиду за загиблими воїнами УПА. Пам'ятний знак з червоного граніту відкрили під збройний салют. До нього покладено квіти, встановлено запалені свічки.

Як зазначив на мітингу голова громадської організації "Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича" Костянтин Черемський, щодо цього пам'ятного знака, відкритого у жовтні 1992 році, скоєно понад 100 актів вандалізму.

"Свого часу ідею встановлення пам'ятного знака - досі єдиного такого на Сході України - підтримали відомі земляки... З початку встановлення первісного гранітного каменя з табличкою "Українська повстанська армія" невідомі з лав антиукраїнських сил понад 100 разів обливали його червоною фарбою, били кувалдами, обстрілювали з вогнепальної зброї, вибухівкою підривали фундамент, викрадали основні композиційні елементи тощо. Проте українська громада Харкова щораз знешкоджувала дії вандалів", - наголосив він.

За словами Черемського, цього року з ініціативи громадської організації "Спілка української молоді" та за підтримки меценатів зібрано понад 100 тисяч гривень, за які був придбаний камінь у Лезниківському кар'єрі на Житомирщині, де розробляють високоякісні поклади граніту, і доставлений до Харкова. У вересні профільні спеціалісти обстежили вцілілу частину старого пам'ятника. На заміну фундаменту спроєктовано і залито новий - капітальний.

Активіст наголосив, що зруйновану частину пам'ятного знака відтворено максимально точно.

"Відновлення пам'ятного знака загиблим воїнам УПА є прикладом переможної консолідації українських сил краю", - зауважив Черемський.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".