Дніпропетровська міськрада не перейменує вулиці на честь організаторів Голодомору

З порядку денного сьогоднішньої сесії Дніпропетровської міської ради виключене питання "Про перейменування проїздів міста, найменованих іменами осіб, причетних до політичних репресій, організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні".

Про це повідомляє радіо "Свобода".

Депутати відмовились розглядати проект рішення, аби "не допустити політичних інсинуацій".

Раніше передбачалося, що сьогодні в Дніпропетровську відбудеться перейменування вулиць, названих іменами Постишева, Косіора та Чубаря, які, за рішенням Верховного Суду, входять до переліку осіб, винних в організації Голодомору.

На перейменуванні багато років поспіль наполягали й дніпропетровські громадські активісти.

Вулицю Косіора планували перейменувати в Бульварну, а вулицю Чубаря назвати на честь краянина Григорія Омельченка, який увійшов в історію як останній лоцман дніпрових порогів.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.